"Мери будуть першими, кого розлючене населення захоче повісити на стовпі"

Європа вчить Україну не тринькати енергію

За 10 років українська промисловість скоротила споживання газу на 47%, бюджет – на 20%, а комунальний сектор лише на 1%. Уряд узгодив з МВФ поетапне підвищення тарифів на газ на 280% і тепло - на 66%. Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва повідомила про це на інвестиційній конференції компанії Dragon Capital у Києві. Говоримо про це зі Святославом Павлюком, керівником програми Єврокомісії "Угода мерів. Схід", яка передбачає за 5 років скоротити споживання в Україні енергії на 20%.

Святослав Павлюк привіз із собою латунний лічильник води 1932 року випуску. Пояснює, що такий стояв у кожному львівському помешканні 83 роки тому. Лічильник Павлюк продемонстрував депутатам комітету Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу, на засідання якого його запросили як експерта.

- Сьогодні у комітеті обговорювали законопроект, прихованою метою якого було скасувати обов'язковий обліку газу в квартирах. Я показав депутатам оцей раритетний лічильник, який колись купив у Львові на барахолці за 20 грн. Міг ще привезти такий самий газовий, але просто не хотів перти, бо він тяжкий. 83 роки тому лічильниками води й газу була обладнана кожна квартира у Львові. В Україні постанову про облік спожитого населенням газу прийняли ще 1995 року, але досі не виконують. Лічильників нема в квартирах у 4 мільйонів абонентів. Тож квадратний метр житла в нас "тягне" 268 кіловат на рік, а в Європі лише 90-120. У холодній Норвегії споживання найменше. Там поставили рекуператори, які половину тепла, що виходить з дому, повертають назад. До 2030 року в ЄС цифру витрат заплановано скоротити ще удвічі-утричі. Що багатша країна - то менше вона споживає тепла. У Європі люди сплять в середньому при температурі 17 градусів, у нас треба, щоб було не менше 23-х. А влітку, коли тепло, ми вихолоджуємо кондиціонерами до 17-ти.

Чому європейцям вдається економити, а нам ні?

- Ефективність наших котелень не перевищує 80-85%. Далі до будинків гаряча вода йде погано ізольованими трубами. Тому через низьку якість теплотрас втрачаємо ще 25- 40%. Два роки тому в Києві на Подолі на люках я смажив яєчню. При температурі повітря мінус 12 градусів пар знизу розігріває кришки до 60-90 градусів. Зверху можна ставити полікарбонатну будку і жити в ній хоч голяка. Фактично дорогою до будинку ми втрачаємо або розкрадаємо половину тепла. В сусідній Польщі показник втрат становить 3%.

У грудні за допомогою термовізора Павлюк робив фотографії будівлі Державної фіскальної служби в Києві. Це прилад, який "бачить" тепло.

- З фото видно, що 40% вікон відкриті та "світяться" теплом. Сфотографував також 2 житлові будинки на Оболоні, що стояли по сусідству. У старому, не обладнаному лічильниками, тепловізор зафіксував, що третина вікон відчинені. А в сучасній утепленій багатоповерхівці, обладнаній лічильниками, вікна були закриті.

МВФ тисне на урядовців, щоб вони ухвалили непопулярне рішення?

- На них тисне криза. У нас чомусь досі вважають, що право на дешеве тепло людям гарантоване Конституцією, як у Об'єднаних Арабських Еміратах. Україна - єдина країна на теренах від Іспанії до Киргизстану, де досі не ведуть обліку енергії. Ми - і ще Туркменістан, де газ коштує "аж" 4 долари. Ми купуємо газ по 400 доларів, а населенню продаємо менш ніж за сто. В Україні існує 11 цін на газ для різних категорій споживачів. Точного обліку, кому і за якою ціною обленерго його продають, нема. Це гігантське поле для корупції і шахрайства. На компенсацію різниці в цінах торік "Нафтогаз" отримав з бюджету 110 млрд гривень. Це коштувало Україні обвалу гривні.

Яке відомство має займатися енергозбереженням?

- Міністерство регіонального розвитку. Але від нього потрібно переважно лише лобіювати правильні закони та постанови. Решту вирішують мерії. Не можна з Києва впроваджувати енергозберігаючі програми в містах і містечках, розташованих за 400 від центру. Міста винаймають енергоменеджерів. Ми навчаємо цих людей. У прикарпатському містечку Долина менеджер залучив грантів та низьковідсоткових кредитів більше, ніж там є грошей у цілому міському бюджеті. У чотирьох містах енергоменеджери стали заступниками мера чи навіть мерами. Настільки виявилася продуктивною їхня діяльність.

У Києві працює Держагентство з енергоефективності. Раніше в ньому було 130 людей, ще 400 в регіонах. Місяць тому хтось в уряді вирішив закрити регіональні відділення, а столичний штат збільшити на 110 людей. Це абсолютна дурниця!

У польській так званій Крайовій агенції пошанування енергії працювало 32 людини, разом із двома прибиральницями і кількома японськими експертами. Це відомство перевернуло Польшу з голови на ноги. У поляків гостро стояла проблема скорочення споживання енергії у житловому секторі. Уряд запропонував: ми будемо вам повертати чверть вартості кожного проекту з термомодернізації. Економні поляки скоротили споживання енергії майже втричі ще в 1990-х роках.

Нам нічого не треба вигадувати, а просто передерти досвід поляків. У них зараз законсервовані дві з трьох генеруючих котелень, бо потреби в них уже нема. Ми наступаємо на ті самі граблі, що й поляки. Адже вони спочатку ставили великі котли, а тоді утеплювали будинки та ремонтували теплотраси. Зараз Україна витрачає на приготування їжі й тепло стільки, скільки ціла Польща, разом із усією її промисловістю. Хоч ВВП у поляків утричі вищий за наш.

Скільки часу є на таку реформу?

- Її треба було робити торік у червні. Восени прем'єр Арсеній Яценюк розповідав, що кожен день АТО обходиться Україні в 90 млн гривень. А корупційні енергетичні субсидії щодня стають платникам податків у 400 млн гривень! До кінця зими якісь кошти на таке ще знайдуться, а далі почнеться біда. Людей кинуть сам на сам із енергетичними проблемами, причин яких вони не розуміють. Першими носіями поганих звісток стануть мери, яких розлючене населення захоче повісити на стовпі. Я люблю бабусь. Та не може малозабезпечена бабуся в центрі Києва опалювати газовими конфорками свою 4-кімнатну квартиру, вартість якої сягає півмільйона доларів. Хто хоче отримувати газ без лічильника, має сплачувати за тарифом комерційного сектора.