Полководці-новатори: люди, які назавжди змінили війну

Прийнято говорити, що війна ніколи не змінюється. Багато в чому це дійсно так, і підсумки будь-яких бойових дій - руйнування, смерть і горе. Але при цьому сам формат бойових дій за всю історію людства змінювався неодноразово, від грецьких фаланг до сучасної гібридної війни.

Іноді тактика і стратегія бойових дій змінювалася еволюційним шляхом. Але траплялося і так, що новатором ставав конкретний полководець, чиї успіхи на полі брані входили у підручники для наступних поколінь. Про таких воєначальників сьогодні і поговоримо.

Александр Македонський

Знаменитий грецький полководець, який хай і не завоював півсвіту, але для свого часу просунувся надзвичайно далеко. Сирія, Єгипет, Персія та Індія впали до його ніг. Природно, такому успіху сприяв і тактичний геній молодого командира.

Сам Олександр не мав богатирської статури та атлетом не був, хоча і бував багаторазово поранений в бою. Але командувати своїми військами вмів із винятковою прозорливістю. Взявши за основу класичну античну фалангу, Македонський довів її ефективність до досконалості. Щільні шеренги солдатів з довгими списами виявилися не по зубах всім арміям Середньої Азії та Індії. Крім того, Олександр, на відміну від своїх античних попередників, не цурався широко використовувати кавалерію, яка била ворога з флангів.

Сунь-Цзи

Легендарний китайський полководець і автор знаменитого трактату «Мистецтво війни». Його роздуми про стратегію та суть війни наклали серйозний відбиток на військову справу по всій Азії.

Новаторство Сунь-Цзи полягало в тому, що він перший запропонував зробити війну блискавичною. Міркував він дуже просто. Якщо війна - це дуже затратно і обтяжливо для будь-якої держави, то найкраща перемога - дипломатична. Але якщо вона неможлива, то йти широким фронтом і влаштовувати повномасштабні битви - занадто дорого. Мобільні загони повинні завдавати ударів по ключових позиціях противника.

Крім того, Сунь-Цзи першим в Китаї сформулював необхідність психологічної підготовки військ і величину відповідальності командирів.

Тамерлан

Він же Тимур ібн Тарагай Барлас, великий емір і засновник імперії Тимуридів у Середній Азії. Згідно зі свідченнями сучасників, Тамерлан мав багато чеснот, завдяки яким і прийшов до влади.

Він був стриманим, але рішучим політиком. Умів бути і жорстоким, і милосердним в залежності від ситуації. Але основні перемоги здобував на поле бою, де зумів осоромити навіть монголів, які претендували на його землі. Причина військових успіхів Тимура була проста. Він багато часу приділяв вишколу військ.

Солдат, який претендував, наприклад, на службу в кавалерії, повинен був на скаку потрапити списом в дрібну розмінну монету. Під час знаменитої Битви у бруді, саме війська Тамерлана в меншості і під проливним дощем змогли стримати величезну армію хана Ільяса-Ходжі. І все завдяки індивідуальній підготовці бійців.

Едуард Чорний Принц

Син короля Англії Едуарда III і головний його воєначальник. Під час Столітньої війни між Англією і Францією саме Чорний Принц завдав кілька ключових поразок французам: при Кресі (1346 рік), при Пуатьє (1356 рік) і при Наварреті (1367 рік).

У всіх трьох битвах англійці були в переважній меншості. Але Едуард зміг не тільки грамотно розташувати війська до бою і скористатися рельєфом місцевості, але і повністю розкрити потенціал довгого англійського лука.

Французи покладалися на атаки своїх важких лицарів під прикриттям арбалетників. Але не врахували, що за той час, поки арбалет робить 3-5 залпів, англійський лучник встигає випустити до 12 стріл. Навчені лучники Едуарда встигали і влучно стріляти по французьким арбалетникам, і допомагати піхоті стримувати важких лицарів.

Чака Зулу

Про військове мистецтво народів Африки нам відомо вкрай небагато. Сутички африканських племен рідко були схожі на битви, швидше нагадуючи або звалище, або партизанську війну і напади із засідки.

Але на початку XIX століття у племені зулусів з'явився вождь, який назавжди змінив уявлення племен про війну. Шака каСензангакона, більш відомий як Чака Зулу, застосовував тактику тотального знищення ворога. Якщо до нього війни племен тривали роками, то Чака вирішував питання швидко і ефективно, розробивши тактику блискавичних атак. Крім того, він перший почав тренувати своїх солдатів і в мирний час, створивши професійну армію.

Наполеон Бонапарт

Не згадати видатного полководця в цій добірці неможливо. Про його тактичний геній написані десятки книг, так що ми просто зупинимося на ключових моментах.

Бонапарт першим додумався розділити армію на корпуси. У кожен корпус входила і піхота, і кавалерія, і артилерія, що дозволяло їм діяти незалежно один від одного, якщо виникала необхідність.

А ще Наполеон заглибився в тактику. До нього битви європейських армій виглядали як перестрілка ліній піхотинців, з періодичними атаками кавалерії і вогнем гармат. Імператор широко використовував мобільну артилерію, яка несподівано виникала під боком у противника, а також комбінував колони і лінії піхотинців так, щоб навіть в меншості його війська займали більш вигідні точки.

Як говорив сам Наполеон:

«Якщо здається, що я завжди до всього підготовлений, то це пояснюється тим, що раніше, ніж що-небудь зробити, я довго розмірковував заздалегіть; я передбачав те, що може статися. Зовсім не геній раптово і таємниче відкриває мені, що саме мені потрібно казати і робити при обставинах, що здаються несподіваними для інших, - але мені відкриває це моє міркування і роздуми».

Гейнц Гудеріан

Генерал-полковник німецької армії і головний інспектор бронетанкових військ Третього Рейху. Втім, Нюрнберзький трибунал не визнав Гудеріана винним у військових злочинах, так що зробити йому кілька компліментів як полководцю можна.

Швидкохідний Гейнц, як його називали, був автором нової танкової доктрини, яка вплинула на розвиток усієї військової науки ХХ століття. Якщо раніше танки використовувалися в основному для підтримки піхоти, то Гудеріан запропонував зробити їх основною ударною силою для проривів і наступів.

Танки Гудеріана йшли в авангарді наступу. Під час боїв у Франції німецькі танкові частини заглиблювалися далеко в тил противника, здійснюючи раптові рейди на командні пункти та комунікації.