Сергій Думчев, лідер партії «РУХ ЗА РЕФОРМИ»: комунальне пекло і «благі» наміри Кабміну

Якщо хтось наївно думає, що в житлово-комунальній сфері з середньостатистичного громадянина вичавлені всі соки, то він жорстоко помиляється. Недоторканими залишилися "вершки", а саме можливість нагріти руки на послугах, що не мають жорсткої тарифікації.

Труднощі перекладу з урядового мови

Розберемося докладніше. Вся сфера ЖКГ може бути умовно розділена на дві складові. Перша: це надання послуг, ціноутворення яке відбувається за участі місцевої влади. Вона регулює тарифи на газ, електроенергію, опалення, гаряче і холодне водопостачання і водовідведення. Такі тарифи проходять узгодження в Нацкомісії з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. У цій сфері також вистачає обурливих моментів, коли, наприклад, монополіст ("Київенерго" або йому подібні) змушує всіх танцювати під свою дудку, однак оскільки такий-сякий контроль за ціноутворенням має місце, повного "відриву від реальності" тут все ж не відбувається .

Зовсім інша справа друга складова. Мова про тарифи на вивіз побутового сміття, на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, а також ремонт будівель і споруд. Тут мешканці будинків володіли правом вибору - кому саме замовляти ті чи інші види робіт. Принаймні, так було досі. Скасування ЖЕКів, власне, і мало на меті дати ще більшу свободу вибору тим, кого категорично не влаштовувала стара система житлово-експлуатаційних контор. Рух за впровадження ОСББ декларувало відмова від низької якості жеківських послуг і пошук альтернативи в тій сфері бізнесу, яка спеціалізується на їх наданні.

Читайте також: Мінфін повинен прибрати руку з горла підприємців - Сергій Думчев, "РУХ ЗА РЕФОРМИ"

Однак урядовий законопроект "Про житлово-комунальні послуги" ризикує повернути нас навіть не в стару жеківську епоху, а взагалі в якійсь позачасове свавілля. Автором цього законопроекту є, власне, Кабмін, тобто в першу чергу його голова Арсеній Яценюк, як головний контролюючий топ-менеджер.

Законопроект цей являє собою великий за змістом та обсягом документ. Однак виникає стійке враження, що писали його насправді заради однієї-єдиної новації. А саме заради введення в оборот двох понять: "управління багатоквартирним будинком" і, відповідно, "керуючий багатоквартирним будинком". Здавалося б, що в цьому страшного чи поганого? Відповідна посада була здавна, варіюючи від визначення "управдом" до дефініції "голова кооперативного спільноти". Грубо кажучи, завжди існував людина, відповідальна за будинок в цілому.

Диявол, як завжди, в деталях

Але біда, власне, в тому, що такі "керуючі", які особисто не є виробниками послуг, а виступають виключно посередниками у їх наданні, отримують значно більше важелів впливу, ніж цього вимагає їх скромна (на перший погляд) посада. Небезпека отримати фінансового самодура, який, як пилосос, буде висмоктувати гроші з гаманців мешканців будинку, підстерігає насамперед щасливих володарів дуже недешевих квартир в нових житлових комплексах. Разом з дорогоцінної нерухомістю вони отримують ще й готового керуючого, який вже продумав сферу особистого збагачення через відкати від потрібних фірм.

Хто такі ці "керуючі", звідки вони беруться, які покладені на них функції, який механізм їх відкликання - все це в законі прописано досить нечітко. Мова йде лише про те, що вони надають якусь занадто абстрактну допомогу - "послугу з управління багатоквартирним будинком". На цьому, власне, і все.

Читайте також: "РУХ ЗА РЕФОРМИ": Влада боїться програти?!

При цьому найбільш обурливим є те, що всі маніпуляції "керуючих" відбуваються поза згоди мешканців, яких про ти чи інші пертурбації в їх спільному господарстві ставлять до відома в останню чергу. Таким чином, на практиці ніхто не шукатиме ніякі альтернативні варіанти, адже вибір виконавця послуги (неважливо, про що йде мова - про ремонт, прибирання вулиці чи догляді за клумбами) залишається прерогативою "керуючого".

Не містить закон норми і про той конкурсний відбір, що (за ідеєю!) повинен бути передумовою обрання самого "керуючого". Швидше за все, останній буде просто призначений зацікавленою стороною. Причому "інтерес" такої сторони в даному випадку йде значно далі, ніж забезпечення хлібним місцем однієї конкретної людини. Практично не викликає сумнівів припущення, що "керуючий" з'явиться на очі своїх "роботодавців" (мешканців будинку) вже з портфелем укладених договорів, протестувати проти яких мешканці не зможуть.

Читайте також: "Київпастранс" витрачає півмільярда гривень на збір оплати за проїзд - "РУХ ЗА РЕФОРМИ"

При цьому формально дотримана демократія буде мати місце. Особливо допитливим пояснять, що за фірму з вивезення сміття "Пупкін і Ко", яка дере безбожну плату, вже проголосувало більшість власників квартир, і відбувалося це на проведеному згідно існуючих приписів (протокол додається!) Загальних зборах, тому доля меншини - підкоритися бажанням тих , хто має чисельну перевагу. Мешканців будинку поставлять перед фактом: вони повинні підписати договір на тих умовах і з тими розцінками, які висуває керуюча компанія.

Тримай кишеню ширше

Отже, сімейний бюджет власників квартир у нових будинках буде тріщати по швах під потрійним на нього тиском. З одного боку, тиснути буде місцева влада, яка раз у раз вдається до підвищення цін на послуги, віднесені до її компетенції: газ, тепло, воду, електроенергію, каналізацію. (І при цьому не важливо, що доходи пересічних громадян не ростуть і не встигають за загальним подорожчанням всіх і вся і за цінами, які "пішли у відрив").

З іншого боку, в кишеню полізуть фірми, нав'язані мешканцям без права апеляції, з власними тарифами, причому явно не "економ-класу". Третя ж рука, душить пересічного громадянина, належатиме "керуючому багатоквартирного будинку", адже, згідно із законопроектом уряду, йому, крім усього іншого, покладається ще й певна матеріальна "винагорода", про розміри якого закон, тим не менш, мовчить.

Читайте також: Автоматизовані парковки дозволять Києву заробляти 2,7 млрд грн - "РУХ ЗА РЕФОРМИ"

Так в наші і без того непрості реалії закладається ще одна ідеальна схема для пограбування по-українськи - схема, побудована на нібито благих намірах. Адже дійсна мета законопроекту - позбавити мешканців будинку від "головного болю", пов'язаного з його змістом, і перекинути всі турботи на якусь "робочу конячку". Ось тільки конячка ця виявляється занадто хитрої і жадібної, та ще й приховує декількох паразитів, бажаючих присмоктатися до населення, що стрімко бідніє .

Кабмінівський законопроект ще не прийнятий (і, може, навіть не буде прийнятий), але, навіть існуючи в зародку, він вже несе в собі небезпеку. У першу чергу - небезпека остаточного підриву довіри до влади (яка і без того не користується особливою симпатією населення) і до всіх її ініціативам. "Комунального" Майдану у нас ще не було, але потенційно він не виключений, адже замах на останню, хоча б відносно захищену, сферу соціального життя вже здійснено.