Ситуація навколо бізнес-групи «Юнігран», яка належить громадянинові РФ Ігорю Наумцю, все більше нагадує наочний приклад того, як санкційні механізми в Україні втрачають сенс, повідомляє Oboz.ua.
Майно орієнтовною вартістю близько 1 млрд. гривень, яке в умовах війни мало бути заблоковане і працювати в інтересах держави, фактично виведене з-під контролю і виявилося на межі присвоєння приватними структурами. Ключовим епізодом у цій історії стало рішення слідчого судді Печерського районного суду Києва Ірини Григоренко, яка задовольнила клопотання захисту та зняла арешт з активів компаній, афілійованих із «Юніграном».
Цьому судовому кроку передувало інше резонансне рішення — різке, майже в двадцять разів, зниження розміру застави для Сергія Шапрана, колишнього депутата Броварської міськради та підприємця, якого слідство вважає одним із центральних фігурантів схеми. Після виходу Шапрана на волю зникли й останні бар'єри, які стримували несанкціоноване виведення підсанкційного майна.
Інтереси одразу кількох компаній у суді представляла адвокат Анастасія Литвин, яка отримала свідоцтво про право на адвокатську діяльність лише навесні цього року. Саме її зусиллями було знято арешти з транспорту, спецтехніки, об'єктів нерухомості, земельних ділянок, ліцензій на користування надрами та іншого майна, яке раніше мало статус речових доказів та перебувало під управлінням АРМА. По суті були демонтовані всі правові запобіжники, покликані зберегти активи, що перебувають під санкціями, у розпорядженні держави.
Цю війну ми програли: військовий назвав найуспішнішу операцію росіян
Соцвиплати пустять під ніж: українців залишать без допомоги
ТЦК знайшли лазівку для мобілізації багатодітних: які помилки коштуватимуть відстрочки
Початкову школу переформатують: як зміни приготували школярам
Кримінальне провадження №42022000000000455, в рамках якого Сергія Шапрана було затримано в червні 2025 року, безпосередньо стосується незаконного заволодіння активами «Юніграна». За версією слідства, Шапран та його діловий партнер Володимир Осипов – колишній депутат Одеської облради від «Опозиційного блоку» – використали введені проти Ігоря Наумця санкції як інструмент для переписування майна на підконтрольні компанії. 21 червня правоохоронці повідомили про вручення 19 підозр учасникам схеми — від організаторів до бухгалтерів, нотаріусів та інших посередників, які забезпечували переоформлення активів в обхід санкційних обмежень.
Нагадаємо, що ще 12 травня 2023 року указом №279/2023 було введено санкції РНБО, які передбачають блокування активів «Юніграна» та його бенефіціарів. Підставою стало те, що діяльність групи компаній за умов повномасштабної агресії РФ була визнана загрозою національній безпеці України.
З кінця 2024 року корпоративні права та майно структур, на які було виведено активи «Юніграна», перебували під арештом, а самі активи було передано до управління АРМА. Однак навіть ці заходи не зупинили процеси всередині групи: частина підприємств продовжувала господарську діяльність, а Шапран, за даними слідства, намагався залишити територію країни на автомобілі, який формально залишався під арештом. Вже тоді виникли серйозні питання ефективності контролю за підсанкціонним майном.
Наприкінці травня 2025 року Міністерство юстиції скасувало низку незаконних реєстраційних дій та формально повернуло державі частину активів «Юніграна». Проте повноцінну націоналізацію так і не було завершено. Після зняття арештів ризик втрати майна став критичним.
Відсутність оперативної та жорсткої реакції з боку Офісу генерального прокурора, АРМА та інших уповноважених органів створює відчуття негласної згоди на переділ підсанкційних активів.
Раніше "Знай" писав , чому санкції не працюють проти Єрмолаєва.
Також ми повідомляли, що Микола Удянський все частіше фігурує у розслідуваннях про сірі схеми крипторинка.
Крім того, розповідали навіщо Порошенко підіграє Коломойському.