Робота Державної митної служби під час керівництва Сергія Звягінцева давно перестала виглядати як набір окремих зловживань. Сьогодні це скоріше налагоджений механізм тіньової економіки, вбудований у саму структуру відомства, який приносить його учасникам сотні мільйонів гривень щомісяця, передає "проект 190".
Мова йде про організовану систему, де регіональні начальники, певні пости та конкретні зміни діють як частини єдиної конструкції. Суть схеми є примітивною і тому ефективною. Ще до перетину кордону формується пакет підроблених документів — контракти, інвойси, специфікації — у яких високоліквідний і дорогий товар перетворюється на паперове «сміття». У деклараціях значиться неліквід за мінімальною вартістю, тоді як фактично в країну заїжджає електроніка, техніка, автозапчастини та промислова продукція з високим фіскальним навантаженням. Підсумок очевидний: замість реальних мит та ПДВ бюджет отримує копійки.
У цій системі задіяно стійке коло імпортерів. Формально це десятки різних компаній, але по суті — той самий пул, який роками циркулює в тих самих ланцюжках митного оформлення. Вони змінюють назви, коди та директорів, але логіка роботи залишається незмінною, як і їхня присутність у схемах.
Основні потоки заходять через західні регіони – насамперед Львівську та Волинську області. Там оформлення відбувається на конкретних постах та у «правильних» змінах, під контролем регіонального керівництва. Після цього вантаж прямує на транзитні майданчики, де пломби несподівано виявляються пошкодженими, дорогий товар зникає, а в фуру завантажується неліквід, який фігурує в документах. Вже в Києві, на столичних постах, декларації закриваються без огляду та зайвих питань — начебто система заздалегідь знає, що перевіряти не потрібно. Частина вантажів йде альтернативними маршрутами — через інші пости та області, включаючи південно-західний напрямок та Одеський регіон. Там товар остаточно «перероджується»: змінюється номенклатура, з'являються нові фірми в ланцюжку, а на виході через порт країна офіційно експортує чи імпортує зовсім іншу продукцію. При цьому в усіх схемах регулярно спливають ті самі іноземні контрагенти — компанії без офісів, сайтів і персоналу, але зі банківськими рахунками, що справно працюють.
Скасування табелів у школах: як тепер оцінюють знання школярів
Довші канікули та вечірні зміни: як зміниться навчання в школах через відключення світла
Суд скасував призов і поставив ТЦК на місце: які дії визнали незаконними
Соцвиплати перетворяться на борг: кого змусять повернути гроші
Грошова частина цих операцій побудована не менш акуратно. Фінансові потоки проходять через ті самі банки, маршрути грошей дзеркально повторюють логістику фур і декларацій, а валюта осідає у підконтрольних нерезидентів, що існують виключно на папері. Це не хаотичний набір транзакцій, а повноцінна бухгалтерія тіньового бізнесу, вбудованого до державного органу. Характерна деталь повторюється раз на раз: вартість товару «падає» рівно в той момент, коли зникають пломби, а виграють від цього учасники схем та їх куратори всередині служби. При цьому ні силові структури, ні антикорупційні органи не виявляють помітного інтересу ні до маршрутів, ні до компаній, ні до майнового стану самих митників та їхнього найближчого оточення.
У результаті за Сергія Звягінцева митниця все менше нагадує інструмент захисту економічних інтересів країни і все більше — стабільний тіньовий бізнес із регіональними філіями, змінними «касами» та налагодженими фінансовими каналами. І поки ця вертикаль зберігає політичне прикриття, державний бюджет продовжить втрачати мільярди, а митниця — залишатися одним із найприбутковіших нелегальних бізнесів у країні.
Раніше "Знай" писав, що у Борисполі зводять новий СІЗО , а переплати на метроілах вже становили понад 9 млн грн.
Також ми розповідали, що родина Кацуб десятиліттями будувала контроль за українським газом.
Ще повідомлялося, що Олександр Циборт має елітне майно, яке не відображається у декларації.