Скандальний прокурор у "справі Бузини" опинився в ДБР

Зважаючи на ступінь інтеграції різноманітних антидержавних елементів та потужність систематичного впливу агресора на суспільство, виникає ситуація в якій на 7й рік війни правоохоронні органи України досі не можуть очиститися від потенційних зрадників.

Зараз піде мова про одного з таких – Борисочева Ярослава Юрійовича, уродженця Бурятії (РФ), який нині обіймає посаду заступника начальника відділу Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань.

Раніше, Борисочев, який з 14 років живе в Україні, працював в прокуратурі. В 2015-2017 роках він займав різноманітні посади в військовій прокуратурі та працював в зоні «АТО», а саме в Маріупольському гарнізоні. Пізніше перейшов на роботу спочатку до Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління, а пізніше вже безпосередньо до Генеральної прокуратури України.

Влітку 2020 року, Борисочев почав вести гучну справу про вбивство Олеся Бузини, чим викликав обурення громадськості. Справа в тому, що його сестра – Крістіна Борисочева, що раніше працювала в міліції Криму, перейшла на російський бік та одружилася з офіцером ФСБ. Притому, це не просто «амурні справи» за які коханці потрапили до бази Миротворця:

Це принципова позиція зважаючи на те, що мама Борисочева сама являється прихильницею творчості Бузини та Шарія.

Матеріал був би не повним, якщо не розповісти про факти зловживання службовим становищем Борисочева, що дав йому можливість заробити свій капітал.

Так, в свій час, працюючи в прокуратурі Борисочев Ярослав познайомився з групою співробітників СБУ, з якими вони разом «розіграли» кримінальне провадження № 42019000000002588 від 18.12.2019, за ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України за фактом організації невстановленими особами, які контролюють діяльність ряду суб`єктів господарювання, схеми по ввезенню на територію України газу з порушенням митних процедур.

Справа мала гучну назву, проте її суть полягала в банальному блокуванні діяльності підприємств шляхом арешту коштів на банківських рахунках та арешту товару – «природнього газу». Таким чином Борисочев та “компанія” викарбовували постійний «пасивний дохід» у вигляді відсотку від прибутку імпортерів природнього газу.

Ще раніше, Борисочев займався махінаціями з фіктивного знищення тютюнових виробів вилучених у кримінальних провадженнях, зокрема в справі № 62019240000000493 від 18.06.2019 за ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 364 КК України. Тіньова реалізація тютюнових виробів приносить величезні кошти, адже основну вартість товару формує саме акциз, що мав би наповнювати бюджет України. Натомість, ці кошти розподіляються між учасниками схеми. На власні очі, на вулицях міст, або ж ознайомившись з журналістськими розслідуваннями можна побачити масштаб реалізації безакцизних тютюнових виробів на вулицях міст.

Також, прокурор Ярослав Борисочев запам’ятався тим, що затягував розслідування справи за фактом рейдерства частки групи компаній «АМСТОР» в 2014 році. Мова йде про справу №12014100050011851 в якій він примудрився місяцями отримувати грошову винагороду як від рейдерів, імітуючи процес розслідування, так і він законних власників, які намагалися повернути частку свого підприємства.

Тепер Ярослав Юрійович Борисочев змінив Генеральну прокуратуру на Державне бюро розслідувань. Не хочеться навіть уявляти масштаб «випаленої землі» в справах, якими він буде займатися в бюро, адже апетит з роками в таких ділків тільки виростає.

Маємо надію, що правоохоронні органи звернуть увагу на такого «державного службовця» в рядах ДБР і уродженець Бурятії стане об’єктом розслідування вчинених ним злочинів. Одночасно з цим, варто перевірити, як такий чоловік як Борисочев залишався без уваги внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури та пройшов обов’язкову ретельну спеціальну перевірку при влаштуванні на відповідальну посаду в Державне бюро розслідувань. Адже за всіма правилами силових структур, людина яка має стійкі та близькі зв’язки з родичами в ворожій країні, які на додачу працюють там в силових структурах, не має жодного права займати посаду в державних органах.