Люди воюють на протязі всього свого існування. Але іноді вони ще втягують у свої криваві ігри братів наших менших. Про бойових коней навіть говорити не варто, кавалерія вийшла з моди менше століття тому. Але взяти участь в боях довелося і іншим, ні в чому не винним створінням. Про них сьогодні і розповімо.

Слони

З великими і добродушними слонами люди в давнину чинили зовсім неналежним чином. Адже слону, на відміну від коня, треба було не просто везти вершника, але і брати участь в битві - топтати та бити хоботом. У природі слони зазвичай далеко не найбільш агресивні тварини, а вже людину швидше бояться, ніж хочуть побити.

Тому перед боєм їх обпоювали вином і різними збудливими дурманними засобами. Слони не розуміли, що з ними відбувається, і від болю та страху кидалися на все, що бачили. Саме так воювали в Індії, Персії та Північній Африці. Явно не те, чим людству варто було б пишатися. Знаменитий перехід Ганнібала через Альпи для багатьох його слонів став фатальним, а в бою вони йому так толком і не стали в нагоді.

Популярні новини зараз

З 1 січня українці старші 40 років отримають 2000 гривень просто через Дію

Одна з країн ЄС масово депортує українців: кого відправляють додому

ПриватБанк змінив правила грошових переказів

Заступник голови одеської податкової Хандусенко всього за кілька років став мільйонером

Показати ще

Бойові свині

Головною зброєю проти збожеволівштих слонів були інші тварини - свині. Стародавні римляни зметикували, що слони бояться різких звуків, тому якщо пустити на них орду свинок, що верещать, то велетні можуть злякатися і почати чавити своїх же солдатів. Саме так Рим здобув перемогу над македонським царем Пірром в 275 році до н.е.

Іноді, правда, з поросятами чинили вкрай негуманно, поливаючи їх смолою і підпалюючи, щоб навести на слонів противника ще більше жаху.

Голуби

Поштовий голуб - явище відоме і в мирному житті. Голуби, як більшість інших птахів, прекрасно орієнтуються в просторі. Завезений далеко від свого гнізда, він завжди повернеться, безпомилково знайшовши шлях додому. Дуже цінна якість, якщо у вас немає інтернету, адже до лапки птаха можна прив'язати, наприклад, лист.

Голубині навички використовували ще древні греки і єгиптяни. В Середньовічній Європі аристократи тримали цілі голубники, щоб обмінюватися посланнями. Знайшли поштові голуби своє застосування і в сучасній війні. У Першу світову їх використовували повсюдно. Знаменитий французький голуб Шер Амі неодноразово доставляв важливі повідомлення. У жовтні 1918 року він врятував солдатів 77-го піхотного батальйону, вчасно повідомивши в штаб про необхідність надіслати підкріплення. У штаб він прибув з простреленою грудьми і без однієї лапи. Героя намагалися лікувати, але незабаром він помер.

У роки Другої світової війни поштова голубка по кличці Мері чотири рази доставляла важливі послання з Франції до Англії. І навіть була поранена. Під час одного з перельотів на неї напав яструб, але сміливий птах все-таки доставив повідомлення за адресою. А птах на ім'я Уїнкі врятувала екіпаж британського підводного човена, доставивши в штаб лист з координатами місця її краху. За це голубку нагородили медаллю Марії Дін, яка прирівнювалася до вищих військових нагород Великобританії.

Павіан

Примати - рідкісні гості на полях битв. Але все-таки, вони дуже схожі на нас, тому іноді їм знаходиться застосування і на війні. У 1915 році талісманом одного з британських піхотних полків був Джекі, домашній павіан одного з солдатів.

Мавпи люблять копіювати поведінку людей, тому Джекі з ентузіазмом будував разом з бійцями загородження, курив тютюн і допомагав рити траншеї. Коли його господаря поранили, Джекі першим дістався до нього і зализував рану до прибуття медиків, чим допоміг її знезаразити.

У 1918 році Джекі був поранений сам. Покалічену лапку довелося ампутувати, але в нагороду за допомогу павіана приставили до звання капрала і відправили на заслужену пенсію.

Ведмідь

Легендарний ведмідь Войтек, куплений польськими солдатами в Ірані за пару банок консервів, пройшов майже всю Другу світову. Після того, як поляків перекинули в Італію, розумний ведмідь взяв безпосередню участь в битві при Монте-Кассіно, допомагаючи розвантажувати ящики з боєприпасами і підносити артилеристам снаряди.

Войтек досі красується на емблемі 2-ї роти постачання артилерії Війська Польського зі снарядом в лапах. Вийшовши з війни переможцем, ведмідь оселився в Единбурзькому зоопарку, де і помер в 1963 році від природних причин.

Лосі, верблюди, віслюки

Про коней ми обіцяли не писати, але їх різноманітні родичі також брали участь в боях. Наприклад, віслюки. Віслюк - тварина дуже витривала, а вантажопідйомність у нього велика. Тому під час Другої світової їх нерідко використовували на Кавказі і в Середній Азії. Віслюки їдять все, що росте під ногами, можуть довго йти з вантажем, наприклад, мін, серед гір і пагорбів, а характер у них добрий і спокійний.

Для пересування в піщаних районах незамінним тваринам виявився верблюд. Він і вантаж може нести, і людину швидко доставити куди потрібно. Але англійці пішли ще далі. Під час боїв в Африці з німецьким генералом Ервіном Роммелем вони встановлювали на спини верблюдів кулемети і легкі гармати, перетворюючи їх на бойові машини.

На півночі своя екзотика. Норвежці часто використовували для розвідки лосів. Це тільки на вигляд лось здається важкою і неповороткою твариною. Насправді, він досить спритний, йому не страшні сніги, болота та лісові хащі. Розвідник на такому лосі може швидко і непомітно потрапити за лінію фронту і повернутися назад. Кінь залишає характерні відбитки підков, які викличуть у противника підозри. А ось сліди лось - справа звична, ніхто нічого не запідозрить. Правда, приручати лосів дуже складно, але все-таки цілком можливо.