Усіх стратити: як Інквізиція винесла смертний вирок Нідерландам

Велику французьку революцію пам'ятають усі. Багато хто згадає громадянську війну в Великобританії і Олівера Кромвеля. Але перша європейська революція, що стала грізною звісткою для всіх європейських монархій, сталася в Нідерландах ще у XVI столітті. Ці землі сплелись у такий клубок економічних, соціальних і релігійних протиріч, що пожежа повстання був справою часу.

Дійшло навіть до того, що 450 років тому, у лютому 1568 року Інквізиція винесла смертний вирок всім жителям Нідерландів. Ні, ми не опечатались, а ви не помилилися. Звичайно, вирок у виконання так і не був приведений, він був швидше символічним і політичним жестом. Що ж сталося в Нідерландах, і чому Інквізиція так лютувала?

Нижні землі

Треба відразу сказати, що під Нідерландами в XVI столітті ми розуміємо не тільки територію сучасних Нідерландів, але і Бельгію, Люксембруг та пару регіонів поменше. Ще з XV століття ці землі вважалися чи не найбільш вільними і економічно успішними у всій Європі.

Правителем цього регіону вважався герцог Бургундії. Але після того, як один з них, Карл Сміливий, загинув у 1477 році, намагаючись розширити свої володіння в Лотарингії, влада аристократів дещо похитнулася. Купецтво швидко відчуло, що хватка герцогів ослабла, і змусило спадкоємицю престолу Марію Бургундську підписати «Великий привілей», документ, який давав нідерландським містам широке самоврядування і навіть право на повстання.

Але і аристократія не хотіла так просто втрачати свою владу над прибутковими і багатими землями.

Династичні справи

Важливу роль у цих подіях зіграли династичні шлюби між європейськими аристократами. Та сама Марія Бургундська вийшла заміж за Максиміліана Габсбурга, який незабаром став імператором Священної Римської імперії. Їх син Філіп одружився на іспанській принцесі Хуані Божевільній, і його рід отримав в управління ще й іспанський престол.

Таким чином, вже до 1515 року син Філіпа Карл Габсбург був і імператором Священної Римської імперії, і королем Іспанії. Ну і, звичайно, залишався наслідним правителем Нідерландів.

Карл V був людиною суворою і всякої демократії не любив. На самоврядування нідерландських міст він дивився, як на прикру помилку своєї бабусі. Але і сваритися з купцями своїх найбагатших володінь теж не хотів. Це ж не жарт, половину доходу в імператорську скарбницю давали саме Нідерланди. Так що, якийсь час, у відносинах між імператором і самоврядними містами було все більш-менш гладко. Але і довго так тривати не могло.

Релігійне питання

Нідерландські купці процвітали. Наявність, як зараз кажуть, єдиного економічного простору в усій імперії Карла, давало їм можливість безмитно возити товари на величезні відстані, від Польщі до Португалії. А через Іспанію вони мали доступ до торгівлі з Новим Світом, так вдало відкритим Колумбом півстоліття тому.

Але гроші - це ще не все. Торгові успіхи дали поштовх до зародження в Нідерландах нового соціального класу - буржуазії. Буржуа були незадоволені тим, що, незважаючи на багатство і вплив, вони продовжують вважатися простолюдинами і змушені підкорятися «помазанику Божму» та його численним родичам і друзям.

Єдиний простір з Іспанією мав і ще одну сторону, релігійну. По всій Священній Римській імперії величезну владу мала католицька церква. Вона володіла землями і замками, карала і милувала, отримувала дохід від кого хотіла і коли хотіла.

При цьому до середини XVI століття в Нідерландах почали швидко поширюватися протестантські гілки християнства, особливо кальвінізм. Місцеві купці і прості городяни відмовлялися від католицтва, тому що протестантські проповідники здавалися їм більш приземленими та близькими, ніж католицькі кардинали, які жили в розкоші. Часто буржуа такі чином хотіли підкреслити свою відмінність від аристократів-католиків.

Гра почалася

У 1558 році помер Карл V. Не дивлячись на його напружені відносини з Сімнадцятьма провінціями Нідерландів, сам він був уродженцем цих місць, міста Гента, говорив їхньою мовою та розумів місцеві особливості.

Володіння Карл розділилися на дві частини. Його брат Фердинанд став імператором Священної Римської імперії і королем Німеччини.

Іспанську корону і владу над Нідерландами отримав син Карла Філіп II, який виріс в Іспанії і ніякої мови, крім іспанської, не знав. А ще був переконаним католиком. Стало зрозуміло, що ніяких теплих відносин між новим королем і представниками нідерландських міст не буде. А на додаток, Філіп вирішив, що буде непоганою ідеєю підняти місцевим купцям податки і призначити до ради міст своїх дружків-аристократів.

Але і цього йому було мало. Останнім ударом в труну прав і свобод Нідерландів стало збільшення числа католицьких священиків в п'ять разів. Передбачалося, що місцеві купці, городяни та селяни будуть годувати і їх теж.

Кривава рада

Раптово виявилося, що не будуть. У 1565 році по всіх Сімнадцяти провінціях прокотилася хвиля кальвіністськими повстань. Протестанти руйнували католицькі храми і били попів, звинувачуючи їх у ідолопоклонстві. Дії погромників підтримали купці і навіть деякі дворяни, на чолі яких став граф Вільгельм Оранський.

Однак король Філіп не побачив в цьому великої проблеми. Він міркував просто: будь-яке повстання можна придушити. Так що король потряс кулаком, пообіцяв повсталим, що їм це «буде дорого коштувати» і відправив на придушення армію на чолі з герцогом Альбою.

Армія Філіпа розгорнула в Нідерландах справжній терор. Була заснована так звана «Кривава рада», на чолі якого став відомий любитель тортур і страт Хуан де Варгас. Підметушилась і Інквізиція, яка запропонувала вважати єретиками не тільки самих кальвіністів, а й тих «хто називає себе хорошими католиками, але нічого не зробили для покарання єретиків».

Проблема була лише в тому, що під цей опис потрапляло майже все населення Сімнадцяти провінцій. Стратити всіх було неможливо, але близько 19 тисяч осіб закінчили своє життя на шибениці за вироком Ради. Серед них були і аристократи, які підтримали кальвіністів: Ламораль, граф Егмонт і Філіп де Монморансі, граф Горн.

А ось Вільгельму Оранскому вдалося піти. Незабаром він підніме таке повстання, яке змусить грунтовно здригнутися всю Європу. Боротьба за незалежність Нідерландів буде продовжувати ще близько століття. Але це вже зовсім інша історія.