Україна тисячу років тому: таємниці стародавнього князівства Валінана

Коли ми говоримо про ранній період існування Київської Русі та більш ранні часи історії слов'ян в Україні, то найчастіше згадується Північна і Центральна Україна. Ми в загальних рисах знаємо, як було в Києві і Чернігові. Чимало нам відомо і про південь України, де жили різноманітні кочівники та колоністи.

А ось про Західну Україну в цьому контексті говорять вкрай мало. Можна навіть подумати, що там завжди була Литва або Польща, і потім якимось чином з'явилися українці. Звичайно, це не так. Хоча і відомо про предків жителів, наприклад, сучасної Волині зовсім небагато. Що дає простір для найрізноманітніших містифікацій і спекуляцій. Спробуємо не впадати в містику, а просто зібрати воєдино всі відомі факти про таємничу державу - князівство Валінана.

Численні слов'яни

Якщо вірити «Повісті временних літ», то існувало кілька слов'янських племен (або племінних союзів, тут можуть бути різні трактування): поляни, сіверяни, древляни, радимичі, в'ятичі, кривичі, словени, дреговичі, волиняни (що поділялись на бужан і дулібів), білі хорвати, тиверці та уличі.

На момент написання літопису тиверці і уличі вже не існували, так як було розгромлені і поглинені печенігами. Про багатьох інших, наприклад, про полян і древлян, нам відомо чимало. А ось історія бужан та дулібів залишається в тіні. Літописець їх згадує, але більше ніяких детальних відомостей не дає.

Арабські джерела

Основним джерелом відомостей про єдину державі не території Волині служать записи арабського енциклопедиста аль-Масуді, що жив в Х столітті. Аль-Масуді ділить все територію сучасної України на три великі частини. Все Лівобережжя він вважає володіннями Хазарії, в тому числі і племена сіверян радимичів та в'ятичів, які тоді платили хазарам данину. Окремо описується Русь з центром у Києві, тобто поляни, древляни, кривичі, полочани та інші племена поменше. Але є і третя частина, найзагадковіша. Мова про слов'ян-волинян, до яких аль-Масуді відносить дулібів і бужан.

Містять арабські джерела і імена слов'янських князів. На перше місце за важливістю аль-Масуді ставить київського князя Діра, а ось далі йде якийсь аль-Олванг, він же Аванджа. На думку ряду істориків, мається на увазі згадуваний арабом пізніше і в іншому контексті Вандж-слав, вождь племені дулібів. Тобто, якщо вірити аль-Масуді на Західній Україні існувала якась держава слов'ян, на чолі якого стояв цілком конкретний вождь. Араб навіть вказує її назву - Валінана. Але коли ж воно виникло?

Сам аль-Масуді засновував свої записи на роботах більш раннього арабського історика ал-Джармі, який жив в IX столітті, багато років пробув в Візантії, де і черпав відомості про слов'ян. Ал-Джармі вважав, що ще в VI-VII столітті на Волині існувало князівство, і якийсь час саме князю Валінани так чи інакше підпорядковувалися всі слов'яни.

Останнє твердження досить голослівне і ніяких підтверджень не має. Але саме існування Валінана ще в пізньої античності і раннього середньовіччя вважали доведеним фактом такі історики, як Василь Ключевський, Михайло Грушевський та багато інших.

Ймовірно Валінана, як держава бужан і дулібів, з'явилася паралельно з Антським союзом і впала під час Аварскої навали в VII столітті. Принаймні, якщо згадок про антів і склавинів після навали вистачає, то Валінана в джерелах більш не згадується. У «Повісті временних літ» ці події описані так:

«Ці обри (авари) воювали і проти слов'ян і гнобили дулібів - також слов'ян, і творили насильство дружинам дулебським: бувало, коли поїде обрин, то не дозволяв запрягти коня або вола, але наказував впрягти у віз трьох, чотирьох або п'ять дружин і везти його - обрина, - і так мучили дулібів ».

Інша версія

Втім, знищення Валінана в VII столітті - це теж тільки версія. Якщо вважати, що ал-Джармі та аль-Масуді писали про волинське князівстві не в минулому, а в теперішньому часі, то виходить що ще в Х століття держава ця існувала в тій або іншій якості. Аль-Масуді навіть згадує ім'я сучасного йому вождя Валінани - Маджак.

Аварське вторгнення могло не знищити Валінану, а просто відсунути її трохи західніше. Це, до речі, пояснює, чому дуліби вважаються не тільки предками волинян, а й частково чехів, словаків і навіть австрійців.

В такому випадку, останньою згадкою про Валінану можна вважати інформацію, що в 981 році князь Володимир Великий відбив у поляків якісь «Червенські міста» і створив там Волинське князівство. Багато істориків ототожнюються ці міста з Червеном, Бродами, Холмом, Перемишлем та іншими населеними пунктами, які до цих пір знаходяться на польсько-українському кордоні по обидві його сторони. Цілком ймовірно, що Валінана в якийсь момент стала залежна від Польщі, тобто тоді від племені західних полян, предків поляків. А Володимир тільки повернув ці міста в зону впливу Києва.

Загадки історії

Про князівство Валінана, як можна помітити, нам відомо вкрай мало. Єдине, що можна про нього сказати точно, так це те, що воно існувало і було досить розвинене для свого часу, якщо вже арабська хроніст ставить ім'я князя Валінани на друге місце, після князя київського.

Можливо, в майбутньому нас чекають нові археологічні відкриття, які проллють світло на історію Валінани і племен, які її населяли. Будь-яке відкриття в цій сфері стало б справжньою сенсацією. Адже на ділі ми так мало знаємо про наших предків.