Таємниці Різдва: коли народився Ісус, і за яким календарем святкувати

Ще сто років тому Різдво в наших краях було головним зимовим святом і другим, після Великодня, в цілому у році. Тепер же воно сприймається як якесь доповнення до Нового року, коли можна, через тиждень, знову посидіти за святковим столом. Але що ми знаємо про Різдво? Чому в світі існують відразу три дати його святкування? Спробуємо розібратись.

Коли народився Ісус?

Само собою, точної дати народження Ісус Христа ми не знаємо, і знати не можемо. Якщо відкинути інші питання щодо його історичності. Більш того, ми навіть не знаємо точно року. Як же так, запитаєте ви? Адже ми навіть літочислення ведемо від Різдва Христового.

Ведемо. Але при цьому Ісус ніяк не міг народитися в 1 році до нашої ери. Найширший діапазон років його можливого народження - від 12 року до н.е. до 7 року н.е. У 12 році біля Землі пройшла комета Галлея, яка і могла бути описана в Біблії, як Віфлеємська зірка. А в 7 році пройшов єдиний відомий нам перепис населення Іудеї, також описаний в Святому Письмі.

З Іродом теж все не так однозначно, адже він, судячи з усього, помер у 4 році до н.е., і пізніше переслідувати Марію та Йосипа з немовлям вже ніяк не міг. Та й перепис 7 року теж проводив явно не він.

Дата 25 грудня вперше з'являється в 221 році в літописі християнського історика Секста Юлія Африкана. Але багато дослідників сумніваються, що Ісус міг народитися взимку. У Євангелії від Луки сказано, що ніч народження Христа «були на полі пастухи, які містили нічну варту у стада свого». Грудень у Іудеї дощовий і холодний, так що ні пастухи, ні їх стада не проводили його на свіжому повітрі. Звідси висновок - Ісус народився влітку або ранньої осені.

Правда, в Талмуді міститься згадка того факту, що іноді пастухи виводили стада і в лютому, так що все можливо. Але ніяких вказівок на кінець грудня або початок січня немає в принципі.

Звідки ж взялася така дата? Багато конспірологів та деякі серйозні історики вважають, що християнська церква просто взяла за основу період після дня зимового сонцестояння, який відзначався язичниками, як велике свято. Великий Юл, Йоль, Sol Invictus, Коляда - у різних народів це свято називалося по-різному. Але відзначали його в різних куточках Землі з часів неоліту. Язичники взагалі будували свій календар на основі спостережуваних астрономічних явищ, і повз дня, коли Сонце знову надовго з'являється на небосхилі, звичайно, пройти не могли.

Відомо, наприклад, що Стоунхендж у Великобританії і Ньюгрейндж в Ірландії побудовані так, щоб точно направити зорову лінію на точки сходу і заходу в день зимового сонцестояння.

Цілком можливо, що християнська церква просто пішла по шляху найменшого опору. Як найпростіше прищепити народу нове свято? Призначити його на дату старого свята, але вдихнути новий сенс. Не виключено, що саме тому ми відзначаємо Різдво взимку.

Календарне питання

Чому ж різні християнські церкви, навіть в рамках єдиної «зимової» концепції Різдва, відзначають це свято в різні дати? Все не так просто.

Світове християнство в цілому живе за трьома основними календарями: григоріанським, юліанським і новоюліанським. Католики усі без винятку використовують григоріанський календар, як і протестанти, і Різдво у них настає 25 грудня. Частина православних церков живе за більш старим юліанським календарем, відзначаючи свято 7 січня. І це не тільки РПЦ, це і Польська автокефалія, Єрусалимський прихід, Афон, Грузинська і Сербська церкви, всі старообрядці і, звичайно, наша Греко-католицька церква.

Та частина православних, наприклад, Константинопольська і Елладська помісні церкви, які відзначають Різдво 25 грудня, роблять це, як не парадоксально звучить, не разом з католиками. Хоч дата і збігається. Тому що вони свого часу перейшли з юліанського на новоюліанський календар. На даний момент цей календар повністю збігається з католицьким григоріанським. І буде збігатися до самого 2800 року.

Окремо стоїть Фінська православна церква, яка перейшла саме на католицький григоріанський календар. А найбільші оригінали - вірмени. Вірменська апостольська церква живе за григоріанським і юліанським календарем одночасно, в залежності від конкретної громади. А свята відзначає згідно власних традицій.

Різдво у них настає не 7, а 6 січня, одночасно з Хрещенням, і разом це називається Богоявлення. У цьому з вірменами солідарна древня православна Ассірійська церква Сходу та інші далекосхідні церкви.

Питання поста

Скасувавши Різдво і перейшовши на григоріанський календар, більшовики залишили християнам ще одну бомбу уповільненої дії. Новий рік ми відзначаємо за григоріанським календарем, разом з усім світом. А ось Різдво - за юліанським, за старим стилем. Ось і виходить, що Новий рік настає на тиждень раніше. Це не тільки з церковної точки зору нелогічно, але і створює проблеми з Різдвяним постом.

Адже православні повинні дотримуватися посту з 28 листопада по 7 січня. Більш того, з 20 грудня по 1 січня, згідно з приписами, не можна вживати в їжу нічого крім вареної без масла пісної їжі і риби у вихідні. А з 1 січня піст переходить у сувору стадію, виключається навіть риба. Не можна веселитися, співати, танцювати. Ці дні належить проводити в молитві.

Само собою, з сучасними новорічними традиціями це не поєднується, в прямому сенсі слова, ніяк. Різні віруючі люди по-різному вирішують для себе цей парадокс, але очевидно, що рано чи пізно, з таким станом речей доведеться щось робити.