Скасувати не можна залишити: що Україна буде робити з датами свят

Офіційні державні свята - це завжди відображення внутрішньої політики самої держави. Ще 20 років тому навряд чи хтось уявляв собі життя без чергової річниці Жовтневого перевороту (відзначається, що забавно, в листопаді) або масових маніфестацій на 1 травня. Тепер часи інші, а з ними і інші свята виходять на перший план.

Нещодавно Верховна Рада оголосила вихідним днем ​​25 грудня - дату Різдва для частини християн. Зате 2 травня тепер буде днем ​​робочим. Згадуємо про те, які свята ми придбали, а без яких залишилися.

Релігійне питання

Ідея відзначати Різдво не 7 січня, разом з Російською православною церквою, а 25 грудня, обговорюється останні роки досить активно. 25 число ще часто називають Католицьким Різдвом. Тому для початку варто розібратися в церковному підґрунті питання.

Світове християнство в цілому живе за трьома основними календарями: григоріанським, юліанським і новоюліанським. Католики всі без винятку використовують григоріанський календар, як і протестанти. Частина православних церков живуть по більш старому юліанскому календарю. І це не тільки РПЦ, це і Польська автокефалія, Єрусалимський прихід, Афон, Грузинська і Сербська церкви, все старообрядці і, звичайно, наша Греко-католицька церква.

Та частина православних, наприклад, Константинопольська і Елладська помісні церкви, які відзначають Різдво 25 грудня, роблять це, як не парадоксально звучить, не разом з католиками. Хоча дата і збігається. Тому що вони свого часу перейшли з юліанського на новоюліанський календар. На даний момент цей календар повністю збігається з католицьким григоріанським. І буде збігатися до самого 2800 року.

Це може здатися незначним, але все-таки це різні календарі. І перехід, наприклад, Української православної церкви Київського патріархату на новоюліанський календар був би вкрай серйозною церковної реформою. Держава зі свого боку зробила усе, що від неї залежить - дала вихідний.

Але, судячи з реакції, офіційних представників УПЦ КП, ніякої реформи поки не планується.

Новий новий рік

З проблемою різдвяної дати пов'язане і питання дати нового року. Поки ми живемо в дивному парадоксі, Різдво відзначаємо за юліанським календарем, а Новий рік - за григоріанським.

Пояснюється це просто. Більшовики в 1918 році перейшли з юліанського календаря на григоріанський, а Різдво скасували зовсім. Ось і вийшло, що християни продовжували відзначати скасоване Різдво за старим стилем, а Новий рік наступав по стилю новому. Бажаючим ще пропонувалося відзначити свято з найдивнішою у світі назвою - Старий новий рік.

Як ми святкуватиме нові цикли буття в майбутньому поки сказати складно, час покаже.

Травневі свята

День солідарності трудящих з радянських часів був майже полярним - відзначався цілих два дні. Тепер у нас вихідний буде тільки один.

Звичайно, як і багато інших свят, він давно вже втратив своє початкове значення. Почавшись, як пам'ятний день боротьби американських робітників за свої права, в СРСР він став переважно вихідним для алкогольних узливань, які почалися на параді і продовжувались по кухнях радянських трудящих. Або по дачах з шашликами, у кого дачі є.

Цікаво те, що хоча Сполучені Штати і є батьківщиною свята, саме там День праці відзначають не в травні, а в перший понеділок вересня. І в США це один вихідний день.

У Німеччині Першотравень зробив святом особисто Адольф Гітлер у 1933 році, хоча зараз це свято і сприймається, як комуністичне.

Що робити Україні з Днем праці? З одного боку, так як свято втратило початкове значення, то можна було б і нічого не робити. Населення звикло до відпочинку на початку травня, багато людей якраз відкривають дачно-городний сезон. І, звичайно, змусити людей працювати в ці дні буде вже вкрай непросто.

З іншого, можливо непогано було б і згадати про початкової підґрунтя цього дня, і в саме на початку травня згадувати про становище простих працюючих українців, працювати над підвищенням рівня життя та дотримання прав людини. Ну це в ідеалі, звичайно.

Жіночий камінь спотикання

8 березня поки не скасовували, але така ініціатива є. Ситуація з Жіночим днем ​​ще складніше, ніж з Першотравнем. Свято, хоч і міжнародне, але вихідних в цей день в більшості країн немає. У Європі в цей день зазвичай проходять різноманітні конференції та інші заходи, присвячені дотриманню прав жінок.

У нас з одного боку є вихідний, але з іншого, свято давно перетворилося на «день квітів і весни», коли про жіночі права згадувати не прийнято, а прийнято просто дарувати подарунки і випивати.

Можливо, саме скасування вихідного допоможе повернути святу початкове значення, що, безумовно, зробить нас ближчими до Європи. Але одного скасування вихідного мало. В першу чергу державі, якщо вона переслідує саме таку мету, добре б стимулювати правозахисні організації та проводити заходи, присвячені питанню становища жінок в суспільстві. Тільки так можна буде струсити з 8 березня казенний радянський наліт і провітрити його від запаху гвоздик.

Ініціатива Українського інституту національної пам'яті про перенесення вихідного з 8-го на 9-е на честь Тараса Шевченка, не замінить зовсім нічого. Звички населення сильніше розпоряджень влади.