День пам'яті князя Святослава 3 липня: чим прославився київський полководець

У вівторок, 3 липня, в Україні прославляють Великого князя Святослава Ігоровича (942-972). Крім того, на Київській Русі зазвичай на це свято було прийнято проводити ритуальні поєдинки, воїнські посвяти, а також славити Перуна.

Відомий історик Н.М. Карамзін говорив про нього так: «Олександр (Македонський) нашої древньої історії». Як стверджував академік Б. А. Рибаков, «походи Святослава 965-968 років являють собою як би єдиний шабельний удар, що накреслив на карті Європи широке півколо від Середнього Поволжя до Каспію і далі по Північному Кавказу і Причорномор'я до балканських земель Візантії».

Біографія князя Святослава

Як відомо, Великий князь Київський Святослав — син Ігоря й Ольги, який правив державою з 942 по 972 рік. Також із відкритих джерел відомо, що князь майже весь час правління проводив у військових походах.

У 964-66 роках Святослав пішов у свій перший великий похід. Тоді він звільнив в'ятичів від влади хазар і підпорядкування Києва. Далі були походи на Волгу та Північний Кавказ, розгром Хазарського каганату.

У 967 або 968 роках за пропозицією Візантії, яка прагнула послабити своїх сусідів Русь і Болгарію, князь Святослав вдерся до Болгарії і влаштувався в Переяславці. У свою чергу, Візантійський імператор, щоб перешкодити сходженню Святослава в Болгарії, послало до столиці Русі печенігів. Він повернувся на захист столиці, але, відбивши печенігів, знову ступив на землю Болгарії.

Близько 971 року Святослав у спілці з болгарами та уграми почав воювати з Візантією. Після бою з переважаючим по чисельності візантійським військом біля Великого Преслава і Доростоля, витримавши зі своїм військом тримісячну облогу, Святослав Ігорович уклав у 971 році мир із Візантією. Згідно переписів, на зворотньому шляху до Києва Святослав у дніпровських порогів загинув у бою з печенігами, яких візантійський імператор попередив про повернення князя.

Чим прославився князь Святослав

Київський князь Святослав став наочним взірцем військової доблесті на Русі. Його промову перед останнім вирішальним боєм з візантійцями під Доростолом свідчить про розуміння значення військової честі: «Не посоромимо Землі Руської, ляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть. Якщо побіжимо, осрамим себе. Станемо міцно. Якщо моя голова ляже, промишляйте про себе». Дружинники йому відповіли: «Де твоя голова ляже, там і ми свої голови складемо».

Як повідомляв портал "Знай.uа", 2 липня православні християни вшановують пам'ять святого мученика Зосими.