Церква, спокуса і целібат: яким був інтим в Середньовіччя

У всі періоди історії людства священнослужителі і мислителі винищили тонни глини, кілометри паперу, щоб пояснити нерозумному люду, як, де і з ким. А в темні середні віки лейтмотив статевих заборон був мало не головним.

Збереглося безліч різних джерел про секс в Середні століття. Один з найцікавіших - це протоколи засідань церковних судів. У Західній Європі в веденні церкви перебували всі закони, що стосуються питань моралі. Саме тому такі справи найчастіше розглядалися в церковних, а не світських судах.

Збереглися і джерела особистого характеру, в першу чергу знаменита автобіографія П'єра Абеляра та його листування з Елоїзою. У ній вони розмовляли про свої стосунки, про шлюб, про їх подальшому зверненні до релігії. Але особисті свідчення дуже рідкісні.

У багатьох церковних навчаннях і проповідях говориться про те, як небезпечна хіть. Згідно з ученням, люди, особливо жінки, можуть легко впасти в спокусу.

Варто відзначити, що в Західній Європі, особливо після XI століття, священнослужителі були неодружені і зобов'язані були дотримуватися цнотливості - целібат. Відповідно, ці тексти були написані неодруженими, вимушеними уникати жінок чоловіками, і тому не дивно, що вони писали про жінок як про предмет спокуси. Мало не як корінь всього зла.

Коли людина живе без сексу, навіть якщо це його вибір, вона може відчувати сум'яття або спокусу. А якщо її зобов'язали вжити целібат, ці почуття будуть ще сильніше, і вона активніше буде писати про свої спокуси і опрацьовувати їх в текстах. Це досить популярне-фрейдівське тлумачення, але переживання людей через хвилюючі їх особисто питаня сильно позначаються на події, що відбуваються. І в деяких текстах ми бачимо відображення цих переживань.

Церква наказувала дружині під час статевого акту з чоловіком вести себе тихо і спокійно, не видавати ніяких звуків, навіть зайвий раз не ворушитися. Чи варто говорити про те, що нічні сорочки знімати вчасно цього "ганебного процесу" було заборонено?

Церква взагалі дуже жорстко контролювала всі "нижньопоясні" дії народу. Всі види сексу, крім самого традиційного, обзивалися блудом. А блуд, як нам відомо, зі старих підручників історії, карався вельми суворо - відлученням від церкви і навіть смертною карою.

Дивно, що час "чистої і непорочної Європи" - це час процвітання проституції. Перша найдавніша широко розгорнулася саме за часів Середньовіччя. Пани священнослужителі зовсім не забороняли жриць любові.

Більш того - проституція була чесною професією. За неї не страчували і не запроторювали в монастир.

Сексуальні товарно-грошові відносини були не просто прийнятними, їх вважали шляхом запобігання подружньої невірності. Крім того, це був законний спосіб позбавити дружину від "бруду" статевих відносин. Фома Аквінський писав в одній зі своїх праць:

"Якщо ми заборонимо жінкам торгувати своїм тілом, хіть вихлюпнеться в наші міста і зруйнує суспільство".

При допустимості проституції церква не давала офіційного дозволу на контрацепцію. І вчила, що у сексу насамперед репродуктивна мета, хоча одруженим парам не заборонялося займатися сексом після менопаузи.

Двозначність понять, невизначеність і навіть суперечливість дій - ось він, інтим середньовічної Європи. Хоча, можливо, час був такий темний, а тому й люди не могли визначитися в своїх перевагах.

Нагадаємо, найстрашніші хвороби Середньовіччя, забирали тисячі життів.

Як повідомляв портал "Знай.uа", християнська церква була головною рушійною силою, що стояла за поширенням виноробства у багатьох регіонах Європи.

Також "Знай.uа" писав, сексуальне життя Древнього Риму відоме нам в основному з фільмів. Але все далеко не так, у фільмах і на половину не розкрили сексуальні звичаї давніх римлян. Яким було насправді їх інтимне життя.