У червні 1941 року Німеччина почала втілювати в життя план «Барбаросса» - операцію по наступу на схід. Мета була, здавалося б, проста. Було потрібно швидко дійти до Москви, Ленінграда та України, захопити їх, а далі дивитись за обставинами. Україна німцям була потрібна цілком, так як була не тільки важливою стратегічною територією для подальшого наступу на СРСР, а й потужною базою ресурсів. Захопивши і утримавши Україну, німці б надійно вирішили питання продовольства для своїх армій.
Основні механізовані сили радянської армії були розташовані якраз на львівському напрямку. Як відомо, вище командування в Москві майже не реагувало на повідомлення про підготовку до нападу, а прозорливих офіцерів називало панікерами. Так що німці увійшли в Україні, як ніж у масло, оточивши і роззброївши противника. Здавалося б, група армій «Південь» майже виконала бойове завдання.
Але вже в Центральній Україні у німців почалися перші проблеми і поразки. Взяти Київ і Одесу Вермахту все-таки вдалося, але не так швидко, як хотілося, і ціною великих втрат. Захопивши Севастополь і вийшовши до Приазов'я група армій «Південь» серйозно видихалася, а у радянських військ з'явився шанс нанести контрудар.
Одна тільки операція «Барбаросса» забрала життя більше 2 мільйонів радянських солдатів (в тому числі і українців). Подальші бойові дії вимагали ще більше жертв. За літо 1941 року радянське командування направило на фронт 324 дивізії.
До речі, саме недооцінку радянських резервів історики часто називають однією з головних причин провалу «Барбаросси». Адже довоєнні розвіддані показували, що у СРСР до третього місяця війни залишиться всього 40 дивізій, які без проблем будуть «з'їдені» групами армій «Центр», «Північ» і «Південь».
Коли скасують графіки відключення світла: хто та як формував черги
Гороскоп на 23 листопада для всіх знаків Зодіаку: Близнюки рулюватимуть суботою, Скорпіонів все-таки виведуть із себе
Пенсіонерам "навісять" новий фінансовий тягар: ніяких пільг не чекайте
Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
На думку австралійського історика Девіда Стейхела, провал німецького плану став очевидним вже до початку оборони Києва, в якій Вермахт загруз надовго. Дійшовши до Ростова, німці були виснажені і, зазнавши там поразку, вимушено повернулись назад, а Україна цілком пробула під їх владою вкрай недовго.
Блискавичної перемоги не вийшло. Війна, яка на думку Гітлера повинна була закінчитися вже 1942 році, перейшла в затяжну фазу. І Україна, на жаль, ще кілька років була одним з основних фронтів цієї м'ясорубки.
Німецька техніка після битви під Бродами 30 червня 1941 року
Солдати Вермахту та танк Pz.IV
Німцям довелося зіткнутися з місцевим бездоріжжям
Переправа через рірку Прут в Молдові
Німці у Вітебську
Артилерійскький вогонь по лівому берегу Дніпра
Німці в Криму
Мости через Дніпро у Києві
Бронетехніка Вермахту у Харкові
Вуличні бої у Харкові 25 жовтня 1941 року
Німецький кулеметник біля річки Псел
Немец смотрит на труп советского солдата среди украинских степей
Радянські танки Т-26 під Луцьком
Оборона Одеси радянськими віськами