Байки від Путіна: чому Анна Ярославна не могла бути росіянкою

Слова Володимира Путіна про те, що дочка Ярослава Мудрого Анна була росіянкою, викликали бурхливу реакцію серед українців. Ми вже давно не дивуємося тому, що в Росії нині можна називати російським все на світі, але з Ганною якось зовсім несподівано вийшло.

Отже, ким була Анна Київська? І чи могла вона бути росіянкою? Спробуємо розібратись.

Звідки є пішла?

Це може здатися дивним, але в наших літописах згадок про Анну та інших дочок Ярослава немає. Насправді, нічого дивного в цьому немає, літописці Русі взагалі вкрай неохоче писали про жінок. Навіть у випадку з княгинею Ольгою їм доводилося приписувати їй багато чоловічих якостей, щоб кількість тексту про фактичну правительку Києва була обгрунтована для сучасників. Сексистські були часи, нічого з цим не поробиш.

Зате Анну згадують французькі хроністи, як дружину короля Генріха I. Династичні шлюби для того часу - справа звична, так що нічого такого тут немає. З «Реймської глоси до Псалтиря Одальріка» нам відомо, що:

«У рік від Втілення Господня 1048-й, коли Генріх (Henricus), король французький (Franci), послав в Рабастію (Rabastia) шалонського (Catalaunensis) єпископа Р [оже] (R.) за дочкою короля тієї країни, на ім'я Анна (Anna)».

Точний рік народження Аннаи нам не відомий, так що ми можемо тільки припустити, що якщо Генріх послав сватів у 1048 році, то їй на цей момент ніяк не могло бути менше 15 і більше 25 років.

До речі, інші дочки Ярослава теж вийшла заміж за монархів. Старша Анастасія була дружиною угорського короля Андраша I, а середня Єлизавета - норвезького конунга Гаральда Суворого. Батьківський обов'язок Ярослав виконав вкрай вдало.

Етнічне походження

Говорити про етнічне походження європейських аристократів того часу, особливо королівської крові, вкрай складно. Саме через велику кількість династичних шлюбів. Якщо подивитись на предків Анни, то слов'ян серед них виявиться вкрай небагато.

Батько її Ярослав був, як відомо, сином Володимира Великого і онуком князя Святослава, тобто здебільшого скандинавом, нащадком Рюрика. Втім, походження самого Рюрика і його братів - теж спірне історичне питання.

Більша ясність з матір'ю Анни Інгігердою, донькою шведського короля Улофа Шетконунга. До речі, сам Олаф був рідним братом легендарного Кнуда Великого, короля норвезького і датського. Знатна була скандинавська династія.

Національне питання

Потрібно відразу обмовитися, що в XI столітті в Європі поняття «нація» в сучасному розумінні не існувало. А вже аристократи і зовсім існували та розмножувались окремо від решти народу.

Саме тому заява Путіна можна сприймати, як безглуздий жарт. Звісно, росіянкою Анна Ярославна бути ніяк не могла. Перша згадка про, Москву в літописах відноситься до 1147 року. Анна жила за століття до цієї згадки, а крім того, не мала ніякого відношення до, наприклад, більш древнього Новгороду, і, швидше за все, ніколи там не бувала. Тим більше і Новгород, і Ростов на той момент підпорядковувались Ярославу.

Зате про Анну можна точно сказати, що вона була, висловлюючись на сучасний манер, киянкою. І саме як дочку київського князя її і брав за дружину Генріх. Зараз дуже складно сказати, як би сама Анна себе ідентифікувала, але вже точно не як росіянку. Вона і слова-то такого не знала.

Анна у Франції

Так склалося, що період правління Генріха I майже не задокументовано. Це не означає, що за життя короля і його дружини Анни в землях франків нічого не відбувалося. Одне з прізвиськ Генріха було Municeps ( «Підкорювач»), та й про його конфлікт з імператором Священної Римської Імперії Генріхом III Чорним нам відомо.

Щодо положення Анни при дворі точно нічого сказати не можна. За непрямими відомостями можна припустити, що жили Анна і Генріх не надто дружно. Але король незабаром помер і королева вийшла заміж вдруге. Її обранцем став граф Рауль де Крепі. До речі, саме цей шлюб став причиною відлучення Рауля від церкви, адже він мало того, що був родичем Генріха, так ще й з попередньою дружиною розлучатись не став. Втім, відлучення від церкви зовсім ніяк не вплинуло на рішення графа Рауля жити з Анною. Правда, до 1070 року вони не могли з'являтись при дворі, хоч новим королем і став син Анни Філіп.

В якості спокутування гріха незаконного заміжжя, Анна заснувала монастир в місті Санліс, якому король Філіп дарував особливі привілеї. Остання згадка королеви в документах відноситься до 1075 року, а в 1079 році є відомості про те, що її поминали в монастирі Сан-Венсан. Так що померла вона якраз в цьому проміжку.

Бурбони і Валуа

Однієї ідентифікації Анни, як росіянки, Володимиру Путіну виявилося мало, тому він уточнив, що вона була ще й родоначальницею династій Бурбонів і Валуа.

Почнемо з того, що Генріх I і його син від Анни Філіп відносяться до династії Капетингів. Династія Валуа змінила династію Капетингів на французькому престолі через цілих три століття після смерті Генріха, а династія Бурбонів отримала корону ще пізніше - у XVI столітті.

При цьому і Бурбони, і Валуа існували задовго до народження Анни, просто не були королівськими династіями. З Валуа Анну ріднить те, що її другий чоловік граф Рауль був з Валуа, але не більше. У процесі різноманітних аристократичних шлюбів обидві династії поріднилися з Капетингами, що і дало їм можливість пізніше по черзі сісти на престол.

Родоначальницею цих династій Анна ніяк бути не могла, а королівськими вони стали вже зовсім в інші епохи. Складно сказати, чи вирішив Путін таким чином похвалитися своїми знаннями з історії, або йому підказали спічрайтери, але вийшло безглуздо. Ми радимо президенту Росії перед тим, як наступного разу дивувати світ історичними сенсаціями, все-таки зайти хоча б на Вікіпедію.