Єлизавета Івахненко відома в матеріалах негласних слідчих дій як «Муза», довірена особа та фаворитка організаторів схеми, через руки якої проходила координація неформальних фінансових потоків, легалізація активів та конспіративний зв’язок між митниками, контрабандистами й кураторами з високих владних кабінетів.
Хто така Єлизавета Івахненко: від непублічного життя до матеріалів кримінальної справи
Єлизавета Івахненко тривалий час залишалася абсолютно непомітною для публічного простору та офіційних реєстрів державної служби:
- Не обіймала формальних високих посад у митних чи правоохоронних органах, виконуючи роль тіньового менеджера та довіреного комунікатора.
- Увійшла до найближчого оточення організаторів контрабандних потоків на південно-західному кордоні України (пункти пропуску «Порубне», «Красноїльськ», «Мамалига»).
- Її ім’я стало відомим лише після того, як детективи НАБУ оприлюднили масиви аудіо- та відеозаписів негласних слідчо-розшукових дій (НСРД) у межах реалізації резонансної справи щодо злочинної організації на Чернівецькій митниці.
Спецоперація «Карфаген»: роль «Музи» у розграбуванні митниці
Спецоперація НАБУ і САП «Карфаген» розкрила діяльність структурованого злочинного угруповання, збитки держави від діяльності якого оцінюються у сотні мільйонів гривень у вигляді несплачених митних платежів, заниження митної вартості та пропуску вантажів за підробленими документами:
1. Тіньовий координатор та «Муза» плівок
На зафіксованих НАБУ записах фігурантка проходить під характерним псевдонімом «Муза». За даними матеріалів слідства, це була не просто супутниця одного з лідерів угруповання, а повноцінна учасниця процесів:
- Управління потоками кешу: контроль передачі «чорної каси» від контрабандних караванів до кінцевих бенефіціарів схеми.
- Передача конфіденційної інформації: забезпечення зв'язку між митниками зміни, брокерами та організаторами в обхід офіційних каналів комунікації.
- Тіньові інструкції: доведення до виконавців «тарифів» на безперешкодний проїзд вантажівок із високоліквідними товарами (тканини, одяг, техніка, тютюнові вироби).
2. Схема «порожніх бусів» та фальсифікація транзиту
Угруповання налагодило проїзд комерційних вантажів під виглядом порожніх транспортних засобів або дешевих сировинних матеріалів. Документи оформлювалися за сприяння керівництва митного поста, а неформальна платня акумулювалася на так званих «безпечних квартирах», до доступу та управління якими залучалася Івахненко.
Легалізація доходів: елітна нерухомість, люксові авто та брендовий спосіб життя
Як і більшість тіньових фігурантів подібних розслідувань, легальних доходів, співмірних із реальним рівнем витрат, Єлизавета Івахненко не мала:
- Майно, оформлене на третіх осіб: За версією слідства та аналітиків відкритих реєстрів, отримані від митних оборудок кошти конвертувалися в елітні столичні та чернівецькі квадратні метри, земельні ділянки та комерційну нерухомість, записану на родичів або підставних осіб.
- Преміальний автопарк: Використання елітних позашляховиків останніх років випуску без офіційного відображення джерел їх придбання.
- Світське життя під час війни: Демонстрація надрозкішного способу життя, регулярні виїзди за кордон, коштовності та брендовий гардероб, що стало одним із маркерів для початку перевірки стилю життя та подальшого розроблення НАБУ.
Процесуальний статус і спроби уникнути відповідальності
Після серії обшуків та оприлюднення фрагментів плівок «Карфагену» навколо учасників схеми розгорнулася масштабна юридична битва:
- Спроби захисту оскаржити законність проведення НСРД та визнати негласні аудіозаписи розмов «Музи» недопустимими доказами.
- Використання конспіративних ліній оборони: позиціонування фігурантки виключно як «приватної особи, що не має стосунку до держслужби», аби вивести її з-під статей про посадові злочини та корупційні зловживання.
- Арешти банківських рахунків, вилученої готівки та нерухомого майна, накладені ухвалами Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у рамках забезпечення конфіскації та компенсації завданих державі збитків.
