Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, який очолив державний концерн «Укроборонпром» після кадрових перестановок та трагедії у Вишневому, заходить на головну оборонну посаду з колосальним токсичним багажем. Попри статус експосадовця Міністерства оборони, його ім'я фігурує у розслідуваннях щодо сумнівного перекидання десятків мільярдів гривень на Держприкордонслужбу, роботі з польським посередником PHU Lechmar зі стовідсотковою передоплатою, зв'язках із фігурантами скандальної справи «Львівського арсеналу» та внутрішніх конфліктах навколо Агенції оборонних закупівель (АОЗ).

Біографія та кар'єрні кульбіти: від тилового забезпечення до крісла голови «Укроборонпрому»

Іван Юрійович Гаврилюк — кадровий військовий, генерал-лейтенант Збройних Сил України, який побудував усю свою кар'єру на питаннях логістики, тилу, озброєння та військово-технічної політики:

  • Обіймав керівні посади в системі тилового забезпечення та озброєння Генерального штабу та Міністерства оборони України.
  • Восени 2023 року увійшов до команди міністра оборони Рустема Умєрова, отримавши посаду заступника, а згодом — першого заступника міністра оборони України.
  • Опікувався військово-технічною політикою, контролював розподіл фінансування на закупівлі зброї та боєприпасів, а після кадрових чисток навколо керівництва АОЗ (зокрема звільнень Марини Безрукової та Дмитра Кліменкова) фактично одноосібно погоджував контракти Агенції, а з березня 2025 року увійшов до її наглядової ради.
  • Чергова відставка та моментальне повернення: У квітні 2025 року Гаврилюк подав у відставку після закритої наради керівництва МО та Генштабу, де публічно озвучили дані про ймовірні розкрадання на закупівлях. Втім, опала тривала недовго: вже у липні того ж року Кабмін знову повернув генерала на посаду, а згодом зробив радником прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з питань ОПК.
  • Трагедія у Вишневому як трамплін: 6 липня 2026 року після ворожого удару здетонував склад боєприпасів одного з підприємств «Укроборонпрому» в місті Вишневе, що призвело до загибелі дев'ятьох людей. СБУ затримала двох директорів за неналежне зберігання БК, гендиректор концерну Герман Сметанін пішов у відставку, а у вересні Гаврилюка призначили в.о. керівника. 3 листопада 2026 року його офіційно затвердили повноцінним гендиректором концерну через формальний конкурс за участі компанії Amrop.

Іван Гаврилюк

Скандал із 78 мільярдами: «польський посередник» та схеми через ДПСУ

Найгучніший епізод у біографії Гаврилюка пов'язаний із перекиданням закупівлі боєприпасів із Міністерства оборони на Державну прикордонну службу України під керівництвом Сергія Дейнека:

1. 23 мільярди на компанію-порушника

29 листопада 2024 року Кабінет Міністрів розпорядженням №1191-р раптово забрав закупівлі зброї на 23 млрд грн у профільних агенцій і передав їх ДПСУ. За даними розслідування ZN.UA, майже всі ці кошти скерували польській компанії-посереднику PHU Lechmar зі 100% передоплатою. При цьому компанія раніше вже зривала поставки за контрактом на 70,6 млн євро, і тоді АОЗ врятувало бюджет від втрати грошей лише завдяки умові постоплати. Більше того, Lechmar виставляла цінник за 100 тисяч снарядів на рівні 3800 євро за штуку при наявності альтернативних пропозицій по 2900 євро — потенційна переплата оцінювалася журналістами у 90 млн євро (близько 4 млрд грн).

2. Ескалація до 78 мільярдів та дебіторські діри

Згодом обсяг перерозподілених через прикордонників коштів зріс до рекордних 78 мільярдів гривень, що журналісти видання Babel напряму пов'язували з рішеннями та візами Івана Гаврилюка. За даними народного депутата Ярослава Железняка, через Lechmar лише за один рік пройшло щонайменше 52 млрд грн. Уже навесні 2025 року ДПСУ була змушена визнати наявність 26,5 млрд грн простроченої дебіторської заборгованості за контрактами польського посередника, хоча згодом чиновники намагалися запевнити, що постачання нібито вирівнялися.

Іван Гаврилюк

Слід «Львівського арсеналу» та клони польського дилера

Закордонний посередник виявився частиною добре продуманої мережі в Україні з виходом на фігурантів найгучніших корупційних розслідувань часів великої війни:

  • «Лехмар Київ» (код 45892714): У грудні 2024 року в столиці зареєстрували фірму-клона. 98,5% статутного капіталу належало польській материнській структурі, а 1,5% — братам Сергію та Олегу Єрьоміним. Керівником призначили Костянтина Бучка, який водночас очолював скандально відому компанію спецекспорту «Спецекспоресурси».
  • Нитки до Олексія Хорошаєва: Через благодійний фонд «Душа та серце з Україною!» розслідувачі зафіксували прямі перетини з чеським Nadační fond rozvoj budoucnosti Ukrajiny та одіозним Олексієм Хорошаєвим — ключовим фігурантом розкрадання 1,5 мільярда гривень у справі «Львівського арсеналу» за так і не поставлені мінометні міни.
  • Швидке перевзування в нерухомість: 1 квітня 2026 року компанію «Лехмар Київ» екстрено переписали на естонську фірму Circle Development, кінцевим бенефіціаром виставили Ірину Маляренко, перейменували на «Покровська груп», підняли статутний капітал до 53,05 млн грн і змінили профіль діяльності з торгівлі зброєю на операції з нерухомістю, сховавши сліди руху коштів.

Внутрішня війна в МО: зізнання перед комісією ВРУ

Під час виступу на засіданні тимчасової слідчої комісії парламенту в червні 2026 року Гаврилюк особисто визнав наявність серйозних корупційних підозр усередині керівництва відомства.

За його словами, 2 квітня 2025 року під час великої наради за участі міністра Рустема Умєрова, заступників та верхівки Генштабу міністр прямо порушив питання чуток про системні розкрадання на оборонних закупівлях за участі самого Гаврилюка та полковника Буселя. Саме після цієї розмови генерал демонстративно написав рапорт про звільнення, проте вже за кілька місяців повернувся до влади через розпорядження прем'єра, уникнувши кримінального переслідування чи публічного розгляду підозр.

Іван Гаврилюк

Сімейні мільйони: гектари землі, елітні авто та житомирські маєтки

Незважаючи на статус кадрового військового та все життя на державних окладах, родина генерала накопичила значні активи, зафіксовані в офіційних реєстрах НАЗК:

  • Земельний банк і нерухомість: У декларації зафіксовано низку земельних ділянок площею 1000 кв. м, 1091 кв. м, масив у 20 000 кв. м (2 гектари), а також частку в ділянці понад 23,5 тис. кв. м. Сім'я володіє житловим будинком на 119,6 кв. м, а також квартирами в Житомирі та Києві.
  • Фінанси та борги: Загальний офіційний дохід родини за останній звітний рік склав 2,63 млн грн, а грошові заощадження перевищили 4,92 млн грн. Водночас генерал декларує позику власній доньці Аліні Нетребко на 950 тисяч гривень (ще 350 тис. грн фігурують окремо в її декларації).
  • Елітне житло зятя: Зять генерала Руслан Нетребко наприкінці 2023 року став власником нерухомості під Житомиром у житловому комплексі, де вартість квартир стартує від 2 мільйонів гривень, попри відсутність співмірних легальних бізнес-доходів.