Біографія
Ольга Анатоліївна Буславець народилася у м.Макіївка Донецької області. Набула популярності після призначення на посаду виконувача обов'язки Міністра енергетики та захисту навколишнього середовища України у 2020 році. Відзначена почесними грамотами парламенту та уряду України.
Сім'я
Ольга Буславець перебуває у шлюбі (чоловік Олександр). Є син.
Освіта
У віці 22 років отримала диплом в ДонНТУ, навчаючись на факультеті енергетики (спеціальність – інженер-електрик).
У 2017 році захистила кандидатську у сфері технічних наук в Харківському політехнічному інституті.
Кар'єра і бізнес
У 2000 році працювала інженером-економістом на вугледобувному підприємстві ДП "Донецьквугілля".
З 2003 року і впродовж двох років працювала бухгалтером, інженером першої категорії в ДП "Донецькенерговуголь".
З 2005 року розпочала політичну кар'єру – обіймала посаду головного експерта Департаменту електроенергетики в Міністерстві вугільної промисловості України.
Через рік підвищилася у званні до керівника Департаменту електроенергетики.
У 2015–17 роках займала крісло директора Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугілля.
У 2017–20 роках підвищилася до гендиректора Дирекції енергетичних ринків Міністерства енергетики та вугілля.
Навесні 2020 року була призначена в.о. Міністра енергетики та навколишнього середовища України.
Досягнення
Брала участь у написанні п'ятнадцяти авторських наукових робіт на тему підвищення ефективності роботи з передачі та поширення електричної енергії.
Брала участь у впровадженні українських законів, що стосуються сфери енергетики та енергобезпеки, а саме ЗУ «Про ринок електроенергії» і законопроєкт «Про внесення змін у низку законів України про забезпечення конкурентних умов вироблення еклектичної енергії з альтернативних джерел енергії».
Була присутня на засіданні Верховної Ради під час прийняття проєкту закону «Про ринок електроенергії» (2017 рік) — ініціативу підтримала більшість депутатів. Цей закон посприяв початку нового напряму роботи на українському енергоринку.
Була у складі Координаційного центру по створенню оновленого ринку електричної енергії. Була головою групи спеціалістів при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості з підготовки та контролю виконання Закону України «Про ринок електроенергії».
Була одним з тих, хто у 2017 році посприяв впровадженню Енергетичної стратегії України строком на 18 років.
Протягом чотирьох років до призначення в.о. Міністра енергетики була головою "Українсько-данського енергетичного центру", впровадження якого відбувалося після прийняття Угоди між Міністерством енергетики та вугілля України та Міністерством закордонних справ Королівства Данії.
Нагороди
- У 2018 році отримала звання Заслуженого енергетика України за значний особистий внесок у розвиток українського енергетичного комплексу, багаторічну роботу і високу компетенцію.
- Має звання Відмінника енергетики України.
- Має Почесні грамоти Кабміну України, Верховної Ради, Міністерства палива та енергетики.
Призначення в.о. міністра енергетики
16 квітня 2020 року, під час екстреного засідання Кабінету міністрів, уряд призначив Ольгу Буславець виконувачем обов'язків Міністра енергетики та охорони навколишнього середовища.
Буславець має родовід Міністерства енергетики, пропрацювавши там з 2005 по 2020 рік. Через місяць після того, як вона покинула міністерство на початку цього року, стала кандидатом на його вищу посаду. Була колишнім членом Директорату енергетичних ринків в міністерстві, а також працювала директором департаменту по дотриманню електроенергетики.
Компромат і чутки
У травні 2020 року Ольга Буславець потрапила у великий скандал, що стосується українського енергетичного сектора. Бувши виконувачем обов'язків Міністра енергетики, Ольга Буславець запропонувала розв'язати всі проблеми галузі шляхом скорочення експлуатації атомних електростанцій.
З цією метою державному виробнику атомної енергії "Енергоатом" був відданий наказ повністю припинити роботу трьох ядерних енергетичних установок потужністю 3000 МВт і скоротити виробництво ще на 5 реакторів. Це еквівалентно зупинці всієї Рівненської АЕС або половині Запорізької АЕС та спричинить консервацію 10 із 15 ядерних реакторів, які експлуатуються "Енергоатомом".
Це радикальна дія тягне за собою банкрутство державної компанії та значно збільшить рахунки за електроенергію багатостраждальних українських споживачів.
Схоже, що закриття ядерних блоків дозволяє сонячним електростанціям ДТЕК продовжувати працювати за високим «зеленим» тарифом для української енергосистеми. Вугільні станції (які також належать ДТЕК) теж отримують додаткову частку ринку на українському ринку електроенергії.
Ціна цих рішень – мільярди доларів збитків для держави та банкрутство "Енергоатому". Єдина можливість врятувати "Енергоатом" – підтримка більшістю нардепів спеціального закону, який виділить 10 мільярдів гривень для допомоги "Енергоатому" у формі внутрішньодержавних боргових облігацій (ОВДП).
Після запуску своєї стратегії порятунку ДТЕК в.о. Міністра енергетики Буславець майже втратила схвалення парламенту на її призначення. Глава енергетичного комітету парламенту Андрій Герус виступав проти такого масового відключення атомної енергії. Існує також питання справедливості й вартості виторгу української держави від ДТЕК.