Люди створюють за допомогою 3D-принтера практично все, починаючи від простих іграшок і закінчуючи високотехнологічними деталями для літаків. Цілком очікувано, що одного разу на світ мали з'явитис і більш складні механізми, такі як годинник. Першопрохідцем тут став дизайнер Крістоф Лайме.
Він на 3D-принтері надрукував наручний годинник з використанням функціонуючого турбійона – пристрій для часткової компенсації впливу тяжіння Землі на точність ходу годинника. Не всі деталі все ж створені на принтері. Дизайнер уточнив, що він використовував численні металево шурупи і вали. З пластика їх було б не ефективно виготовляти. Але головний механізм створювався за допомогою цієї технології.
Читайте також: Японські поліцейські робитимуть 3D-фотографії підозрюваних
Розмір пристрою можна порівняти з сучасними наручними або навіть кишеньковими годинниками. Радіус їх становить 98 міліметрів, а висота корпусу 93 міліметри. Працюють годинник від ручного заводу і пластикової пружини. Головне досягнення це турбійон. Вперше його створили і застосували в 1795 році. Винайшов його швейцарський годинникар Абрахамом-Луї Бреге.
Турбійон складається з балансу, анкерної вилки і колеса. Вони розташовані на поворотному майданчику. Це був на той час один з найскладніших і дорогих механізмів в годиннику. Турбійон повертає весь годинниковий механізм навколо своєї осі за хвилину. В результаті годинник спершу поспішають, а потім відстають, нівелюючи вплив земного тяжіння. Такий механізм - показник майстерності годинникаря.