Нафтові ціни продовжують зниження. Ключові видобувні проекти припинені, а нафтова галузь стоїть на порозі хвилі банкрутств. Для повернення до рівноваги на світових ринках знадобиться кілька років.
Втім, це занадто довго для кризової економіки Росії чи Саудівської Аравії. З проблемами зіткнулися також Сполучені Штати та Іран. Інтереси держав збігаються: їм потрібна війна і зростання цін, і це викликає занепокоєння, пише польський сайт Defence24.
Ситуація на ринках стає все більш серйозною. Ціна нафти марки Brent йде вниз, і аналітики все впевненіше говорять про те, що вона може дійти до рівня в 20 доларів або навіть впасти нижче.
Причин у такого стану речей декілька: глобальний надлишок пропозиції, величезні запаси, падіння темпу зростання в Китаї (це провідний імпортер "чорного золота") і зняття санкцій з Ірану в сфері експорту вуглеводнів. Всі ці фактори на багато місяців "приб'ють" нафтові котирування на дно.
Навіть якщо в 2017 році ринки абсорбують надлишок нафти, то про ціни, навколо позначки в 100 доларів, як це було зовсім недавно, доведеться забути. Багато вуглеводневих компаній чекає банкрутство, багато ключових проектів зупиняться, й на те, щоб галузь повернула собі рівновагу, знадобиться кілька років. Питання, чи є стільки часу у ключових експортерів?
Відмовлять у призначенні пенсії у 2026 році: хто залишиться без виплат
ПФУ оновить виплати: на скільки зростуть пенсії у 2026 році
Тарифи на світло хочуть підняти: українцям пояснили, чому вони мало платять
З 1 січня українці старші 40 років отримають 2000 гривень просто через Дію
І Росія, і США, і Саудівська Аравія, і Іран, зацікавлені у спалаху конфлікту, який швидко підніме ціну на нафту до розумного, на їх погляд, рівня. Чи може для цих цілей бути використана наростаюча ірансько-саудівська конфронтація? Цілком імовірно, оскільки тут задіяні нафтові інтереси двох країн, а також присутній релігійний аспект.
Читайте також: Круте піке рубля призведе до розпаду Росії через рік - експерт
Залишається одне "але". Хоча Тегеран зацікавлений у підвищенні цін на нафту, він не має наміру торпедувати процес скасування західних санкцій. Однак це позиція табору реформаторів, а консерватори охоче повернуться до статус-кво хоча б заради контролю над економічною розвідкою та контрабандою в умовах дії зовнішніх обмежень.