Мужність в бою і побуті: ветерани доводять, що після війни можна жити щасливо

Сім'ї багатьох бійців, які пройшли АТО і повернулися додому, знаходяться на межі розвалу. Багато хто не справляються з психологічними і побутовими труднощами. Але є такі, яких не зламала війна, а навпаки - повернула до життя.

За час війни на Донбасі там побували десятки тисяч українських бійців. У багатьох зараз проблеми зі здоров'ям. Плюс до всього вони відчувають проблеми з адаптацією до життя в мирному середовищі. Тому дуже цінним є досвід тих солдатів, які змогли після бойових дій знайти своє місце в житті.

Львів'янин Микола Стецьків записався в добровольці і пішов на фронт. У Миколи четверо синів. Після повернення вирішив зайнятися сімейним бізнесом. Чоловік заснував невелике підприємство з вирощування полуниці. Микола отримав від держави земельну ділянку, як ветеран війни. Також йому виділили початковий капітал для заснування своєї справи.

Читайте також: Гроші не пахнуть: бізнесмени продовжують балувати окупантів солоденьким

"Після війни було складно. Допомогли дружина і діти. Діти - це сенс життя. І їм потрібен нормальний батько. Потрібно було вчитися справлятися з депресією і не розумінням чогось. Також допомогли знайомі. Коли дізналися, що я прийшов з війни, стали запрошувати мене в гості, вислуховувати розповіді, давали поради і поступово привчили до думки, що потрібно якось вибудовувати свою мирне життя", - розповідає Микола.

Після того як чоловік повернувся, став шукати роботу. У центрі зайнятості дізнався про програму підтримки безробітних для започаткування власної справи. Полягає вона в тому, що держава може відразу виплатити людині всю суму допомоги, яка належить йому на рік. Ці гроші повинні стати початковим капіталом для бізнесу. Але щоб отримати їх, необхідно закінчити курси, скласти бізнес-план і захистити його.

"Ми з дружиною обговорили усе це і вирішили ризикнути. У нас є невелика діляночка і ми там посадили полуницю для себе. Ось думали і вирішили, нічого нового не вигадувати. Робити те, що вміємо. Досліджували питання і прийшли до висновку, що справа вигідна. Ягоди вирішили вирощувати органічним способом, тобто без використання будь-яких хімікатів і мінеральних добрив. Написали бізнес-план, він був схвалений. Отримавши гроші, вже восени посадили першу тисячу полуничних саджанців", - згадує Микола.

Максим Співак з Мелітополя після повернення з АТО також вирішив почати свій бізнес. Співак потрапив під першу хвилю мобілізації. Служба в зоні АТО для Максима закінчилася 3 квітня 2015 року.

"Коли поверталися додому нас зустрічали волонтери з громадської організації "Побратим". Вони допомагали з оформленням статусу учасника бойових діях і отриманні належних пільг. Так я дізнався, що можна пройти курси з підприємництва, а потім захистити бізнес-план і відкрити ПП. Так як я був сержантом і командиром відділення в 23-му баті, у мене була зарплата 6 тис. грн. через маленький стаж, та я зміг розраховувати на виплату всього лише 30 тис. грн.", розповідає Максим.

Разом з дружиною вони вирішили, як будуть використовувати отримані гроші. У сім'ї був приклад знайомого, який вирощував вдома гриби. Співаки вирішили послідувати цьому прикладу.

"Ми обладнали приміщення, використовували наявний у нас сарай 5 на 2,5 м. Ще потрібно було зварити бак для пропарювання соломи. Після охолодження вона разом з міцелієм (грибницею) укладається в поліетиленові мішки, у нас вийшло 144 шт. Потім потрібно підтримувати певну температуру і вологість в будівлі. Перший урожай вийшов найбільший. Ми зняли по 2 кг. з мішка. Через 2-3 тижні - вже наполовину менше, і втретє - зовсім небагато. Глива зростає абсолютно без хімії, гриби чисті. З реалізацією врожаю проблем не було, викинули фото в соцмережах і вишикувалася черга з покупців", - розповідає дружина Максима, Ольга.

Ветеран АТО Леонід Остальцев разом з побратимом по фронту Рафаїлом Агаєвим запустив проект Pizza Veterano. Головна "фішка" закладу - піцу тут готують виключно воїни котрі пройшли АТО. Та й ходять в піцерію патріоти, небайдужі і такі ж воїни з АТО.

"Коли повернувся додому було складно. Не міг знайти спільну мову з оточуючими. Через деякий час один демобілізований боєць запропонував створити Союз ветеранів мого рідного Деснянського району, і я погодився. В колі пройшли Донбас, я відчув себе комфортно - ми згадували загиблих хлопців, бойові завдання і навіть веселі моменти. Почалася активна робота над собою. Все це і допомогло знайти зону комфорту в міському житті після війни. Тоді я і згадав про свою мрію. До війни я працював пиццайоло. Проводив майстер-класи, знав тонкощі приготування справжньої італійської піци і мріяв відкрити свій заклад", - згадує Леонід.

У Центрі зайнятості Леонід пройшов курс підприємництва, захистивши бізнес-план. За допомогою сім'ї, друзів, знайомого українця з Америки, який допомагав в розробці бізнес-плану і допоміг фінансово, відкрив заклад.

"Наші товариші по службі і побратими заходять в гості дуже часто. Присутня також особлива "фішка" - кожен гість може оплатити піцу, а саме замовлення поїде до хлопців на фронт. Причому я цього не планував, це була ініціатива відвідувачів. Так, трохи більше ніж за місяць ми відправили піц на 63 тис. грн. і продовжуємо передавати", - розповідає Леонід.

Олексій Антипов після повернення з війни відкрив свій бар в Харкові "Пивний рай". Олексій учасник боїв за Іловайськ. Брав участь у бою за Попасну 18 липня, потім були різні бойові завдання. І нарешті - Іловайськ.

"Коли виходили по зеленому коридору, між собою ми його називаємо "коридор смерті", тоді на моїх очах кожен четвертий загинув. Після всього пережитого було важко. Після демобілізації разом з активістами відкрив громадську організацію "Всеукраїнське об'єднання рідних зниклих без вести і загиблих захисників України", - розповів Олексій Антипов.

До АТО у Олексія був невеликий бізнес і він брався за будь-яку роботу. Чоловік розповідає, що найважче було знайти фінансування. Частими гостями в барі зараз є бойові товариші. Мало того, барменом в барі "Пивний рай" теж працює демобілізований боєць АТО.

"Потрібно багато сил щоб пережити те, що пережили ми. Але життя продовжується і треба неодмінно прагнути до кращого. Після демобілізації бійці не мають права опускати руки так, як за них, можливо, хтось віддав своє життя. Найголовніше - жити за принципом "все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими", - впевнений Антипов.

Андрій Живущий, боєць 93-й аеромобільної бригади, після поранення і повернення з фронту перетворив своє хобі в роботу. Чоловік робить на замовлення бісерні мозаїки, обшиває статуетки, жіноче шкіряне взуття, туфельки, балетки, сумки.

Під час військових дій Андрій був поранений в спину і до сьогодні потребує лікування. Так що улюблене заняття - це не тільки заробіток, але і можливість відволіктися.

"Я вишиваю з 13 років. Замовлення є, в середньому у мене в місяць - два-три клієнти. На одну велику статуетку може йти до чотирьох місяців. Робота коштує від 500 грн і вище. Часу не вистачає: іноді роблю вдома, іноді в госпіталі", - розповідає Андрій.

Чоловік упевнений, що тільки улюблена справа не дала йому впасти духом після повернення додому. Так як всі знають, що не всіх колишніх бійців АТО готові брати на роботу. І навіть на колишнє місце боєць повернутися не може, нехай і був там на гарному рахунку. Ось і колишні військові самі облаштовують свій бізнес і дають роботу таким же, як вони.

Психологи впевнені, що більшість з тих, хто пройшов війну, хочуть змінити своє життя. Адже на фронті переосмислюють цінності життя. Деякі починають цінувати прості життєві радощі і турботи, дружину і навіть тещу. Не всі спиваються і опускають руки. Багато хто починає життя з чистого аркуша.

Читайте також: Путін стягнув до українського кордону 100-тисячну армію (відео)

Держава, хоч і зціпивши зуби, але все-таки ворушиться і намагається допомагати вчорашнім своїм захисникам. У багатьох містах і райцентрах колишнім воїнам пропонують безкоштовно здати на водійські права. Відвідати різні курси від центрів зайнятості, виділяють гроші на власну справу. Існують також ряд пільг при вступі до ВНЗ.

"Найбільша проблема зараз з виділенням землі бійцям АТО", - каже Богдана Сірків, керівник Львівського обласної спільноти соціального захисту бійців АТО і сімей загиблих.

За її словами, хоча Президент і підписав указ, яким учасників АТО прирівняли до учасників бойових дій, ще багато прав вчорашніх захисників Батьківщини грубо порушуються. Але хлопці, які пройшли АТО, не здаються.