Бабин Яр реконструкція: на 30 мільйонів поставили «стовпи-шибениці» і завезли гною на клумби

На початку літа в столиці затіяли грандіозну реконструкцію знаменитого Бабиного Яру. До 75-х роковин трагедії вирішили привести гай в порядок і надати йому цивілізованого вигляду. Але, схоже, навіть в такому знаковому місці ремонтники не змогли показати високу якість робіт. За кілька днів до відкриття Знай.ua побував на місці і подивився, що зробили за бюджетні гроші.

Бабин Яр, мабуть, одне з найтрагічніших місць не тільки в столиці, але і в Україні в цілому. З 1941 по 1943 роки тут, за різними даними, було розстріляно від 70 до 200 тисяч чоловік. Облаштувати на цьому місці меморіальний парк вирішили ще в 1950 році.

Радянська архітектура зеленої зони зберігалася до моменту реконструкції. Схоже, що після відкриття влада про нього згадувала лише іноді: то лавки замінять, то лампи в ліхтарях поміняють, і все. А той факт, що тут, крім меморіального комплексу, ще й місце для відпочинку тисяч місцевих жителів взагалі, ніхто не згадував.

І ось на початку літа в парку з'явилися таблички з інформацією про реконструкцію, а будівельники почали зривати старі бетонні плити на доріжках. Місцеві жителі зраділи, що нарешті парк приведуть в порядок. Але результат не дуже-то і порадував їх.

Сумніви в тому, що Бабин Яр стане прикладом сучасного підходу до облаштування парків, виникли ще на самому початку робіт. Без скандалів не обійшлося. Замовником робіт визначили скандально відомий КП "Житлоінвестбуд-УКБ", яке вже 12 років беззмінно очолює не менш скандальний В'ячеслав Непоп. За сумісництвом депутат Київради і член Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У столиці цього чиновника-депутата називають "людиною-новобудовою" і "знищувачем скверів". Але це не завадило мерії доручити йому реконструкцію Бабиного Яру. Виділена на це сума вражає своєю величиною - понад 30 млн грн. Більшу частину коштів дали з держбюджету, а залишок додав Київ.

Як повідомило Бюро Громекс, роботи з благоустрою Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" виконує підприємство, яке звинувачують в переведенні в готівку грошей через мережу фіктивних фірм та ухиленні від сплати податків.

КП "Житлоінвестбуд-УКБ" провело тендер, на якому визначився переможець - ТОВ "Ягуар". У зв'язку з тим, що пропозиція ТОВ "Ягуар" не була найнижчою за ціною, вирішальним аргументом на користь переможця був короткий термін виконання робіт - 25 днів. Природно, що в зазначений термін роботи не закінчили.

Бюро Громекс додає, що ТОВ "Ягуар" має неприємну славу, в Єдиному державному реєстрі судових рішень є інформація як мінімум про п'ять кримінальних проваджень, в яких фігурує ТОВ "Ягуар" як підприємство, що співпрацює з фіктивними фірмами. У всіх кримінальних провадженнях розслідуються факти переведення в готівку грошей та ухилення від сплати податків.

Ось і вийшло: як запрягли, так і поїхали. Розруха в парку замість обіцяних 25 днів тривала близько трьох місяців.

Що ж повинні були зробити робочі в рамках проекту реконструкції? За словами заступника мера столиці Олександра Спасібка, проектом передбачено облаштування близько 13 800 квадратних метрів нових доріжок з покриттям гранітною шашкою і бруківкою, облаштування 15 500 квадратних метрів газонів, установка 149 опор загального освітлення і ліхтарів, а також пристрій системи поливу газонів і монтаж паркових лавок і урн для сміття.

Ми не беремо на себе функції державного ревізора, але й звичайній людині, після прогулянки оновленим парком, стає зрозуміло, що не все так райдужно, як рапортують чиновники. Облаштовуючи центральні алеї парку, будівельники важкою технікою практично повністю знищили всі інші доріжки та алеї. Там, де раніше лежав рівний асфальт, по якому ходили матусі з колясками, тепер суцільні вибоїни, вкриті шаром болота. "Переорали" колесами вантажівок, тракторів і алеї, що не увійшли в зону реконструкції.

"Раніше ми гуляли виключно по асфальтованій дорозі, вона була єдиною рівною, і коляску з малюком не кидало в сторони. Тепер тут не дорога, а суцільні вибоїни. Крім цього, з коліс будівельної техніки насипалось багато болота, пройти неможливо", - нарікає Олена, місцева жителька.

Окрема тема для "захоплення" задумкою дизайнера проекту - ліхтарі вуличного освітлення. Це сучасні LED-лампи. Але за зовнішнім виглядом вже дуже сильно нагадують шибениці, на яких поки не вистачає мотузки з петлею.

"Перше враження від побаченого пробудило неприємні асоціації - мерія встановила шибениці. Жах, - обурився Ігор Петрович, пенсіонер. - Я розумію, що тут скорботне місце. І ми про це ніколи не забуваємо. Але, послухайте, це єдине місце для відпочинку тисяч жителів Сирця. Це теж варто враховувати. Я думаю, що не потрібно перетворювати парк виключно в скорботний меморіал. У нашому житті і так практично не залишилося місця для радості".

Ігор Петрович нагадав, що подібну помилку вже робили за часів правління Януковича, коли на честь річниці трагедії на ЧАЕС у всіх скверах столиці встановили пам'ятники - могильні плити з хрестами. Не погодитися з пенсіонером складно. Адже є варіанти, коли і пам'ять можна зберегти, і парк зробити зручним для людей.

Дуже здивувало і облаштування розрекламованих газонів з системою поливу. Ремонтники вирішили не морочитися і новою травою засіяли лише смужки шириною до двох метрів уздовж алей. Решта площі газонів залишилися порослі бур'янами. Та й назвати новий газон газоном як таким язик не повертається - все це більше нагадує лисуваті галявини.

До речі, місцеві жителі запевняють, що замість чорнозему для газонів і клумб будівельники завезли не то торф, не то звичайну землю з домішкою гною.

"Не знаю, що вони привезли, але поки було жарко, тут сморід стояв нестерпний. Тягнуло як від гнойової ями. Крім цього, разом з грунтом вони привезли нам ще й мошок. Їх тут було безліч, пройти по алеї з дитиною було дуже складно - мошкара лізла в очі, рот, вуха", - розповів Михайло, місцевий житель.

З приходом холодів ця проблема пішла, але люди побоюються, що тепер мошки тут будуть постійно з весни до осені.

Не можна і зрозуміти, чим керувалися проектанти і будівельники, коли встановлювали систему поливу. Розприскувачі облаштували безпосередньо вздовж доріжок. І тепер при кожному включенні поливу вода фонтаном бризкає на людей. При цьому охоплення поливу газону не перевищує півтора метра. Мабуть, решта зеленої зони не потребує зволоження.

Як виявилося, після втручання будівельників парк може бути небезпечним для людей. Справа в тому, що для прокладки кабелів під систему освітлення і шлангів для поливу робочі копали рови між тополями і алеями. Ями були глибиною до метра і розташовувалися в безпосередній близькості від дерев.

"Була порушена коренева система. Вони обрубали коріння височенних тополь, якими вони "хапалися" за грунт. Тепер є небезпека, що при сильних поривах вітру дерева можуть лягти на алею ", - розповіла Марія, яка щодня тут гуляє з дитиною.

Справедливості заради варто відзначити, що парк все ж змінився. Принаймні, виглядає він більш сучасним. Хоч більш-менш нормальну "обгортку" зробити вдалося. Але наскільки вона буде довговічною, покаже зима і весна. А ось що дійсно порадувало місцевих жителів - так це установка системи відеоспостереження. У парку встановили ряд відеокамер, в основному біля пам'ятника мінори, але і парочку на алеях поставили. Що без сумніву має зробити його безпечнішим. Головне, щоб це були не муляжі.

Не обійшлося під час реконструкції без курйозів. Комунальники вирішили облагородити і прилеглий до парку підземний перехід в районі вул. Ольжича.

Тут на стінах нанесли своєрідні мурали - панораму сільської місцевості з полями пшениці і хатками. На зло собі, і на радість інтеренет-спільноті на тлі зображення сфотографувався перший заступник мера столиці Геннадій Пліс і написав, що "такими повинні бути всі підземні переходи". І тут з'явилося місце для маразму. Поки інтернет висміює чиновника, натякаючи, що гарний зовнішній вигляд переходів залежить від волі міської влади, ремонтники вирішили зберегти вже відремонтований перехід в ідеальному стані.

Так у підземного переходу, як у знаменитого моста Патона, з'явився особистий охоронець, який пильно стежить за порядком, сидячи на стільці.

Перевершила сама себе міська влада і в питанні зачистки території біля метро "Дорогожичі" від МАФів. Раніше ніщо не могло допомогти прибрати звідси обридлі кіоски: ні звернення місцевих жителів, ні навіть правила і норми безпеки, ні ряд пожеж, що сталися на початку літа. І раптом відразу всі кіоски знесли. Але, як виявилося, недалеко. Частина з них перебралася перечікувати хвилюючі часи через дорогу до тролейбусної зупинки.

Вистояв в сутичці з чиновниками тільки один кіоск. Ще навесні тут в наметовому павільйоні активно торгували шаурмою і "пригощали" пивом. Потім торгівлю зупинила пожежа. Підприємцям довгий час доводилося торгувати з пересувного лотка. А будівельники в цей час зводили капітальну будівлю на місці згарища. Роботи практично вже закінчили, і скоро хотіли відкриватися, але не вписалися в нову архітектуру парку. Порадувала заповзятливість власника нового МАФу. Будову так і не знесли, на ній гордо красується вивіска "Волонтерський центр". А всередині, на тлі плитки у східному стилі, стоїть білосніжний диван і крісло.

Місцеві жителі більш ніж упевнені, що через кілька днів після відкриття парку всі кіоски повернуться на свої місця, і біля метро знову буде не проштовхнутися, як і раніше.

Навмисна показуха, з якою ведуться роботи в парку, викликає оскому. Адже по всьому видно, що роблять не на століття і не для людей, а для пускання пилу в очі іноземним делегаціям. Їх, до речі, на відкритті очікується близько 70. Але питання в тому, чи довго простоїть новий ремонт і збережеться порядок після офіційної церемонії відкриття. І як від гостей заховають решту недоглянуту і занедбану частину парку, де доріжки навколо дитячого майданчика зруйновані колесами важкої техніки, старий брудний пісок і зламані гойдалки, де чагарники не розчищаються вже десятиліттями, де повно сухих і небезпечних дерев.

Те, що парк привели в порядок, без сумніву, справа потрібна і гарна. Проблема в іншому. В даному випадку у міської влади було достатньо часу, щоб провести прозорий конкурс, якісно виконати роботи, використовуючи матеріали, придбані за прийнятною ціною. Так що в цій ситуації мета не виправдовує засоби, більш того, напрошується необхідність проведення незалежного аудиту, який повинен дати свої висновки щодо виконаних робіт та витрачених бюджетних коштів.