Реклама у київському метро: у чиї кишені йдуть мільйонні прибутки

З кожним роком столичні холи стають все "забрендованішими", а колійні та ескалаторні стіни нині строкатіше за розмальовки. Насолодитися видами Дніпра тепер туристи можуть хіба що через розклеєні на вікнах та дверях рекламні картинки. Суші, телефони, служби таксі, кредитні пропозиції – куди не глянь, скрізь піар-оголошення. Та якщо для пасажирів це просто набридливі картинки, то для міста – це забезпечення безперервного потоку грошей. Знай.ua вирішили дослідити, які прибутки приносить до бюджету шалена кількість все нових і нових рекламних блоків, якими буквально вкриті нині станції та вагони метро.

Транзитом – до бюджету

Принцип заробляння грошей на усіх різновидах брендованих блоків – від стін до прапорців на колонах станцій – полягає у тому, що ділянки київської підземки здаються в оренду компаніям, які, в свою чергу, вже займаються розміщенням реклами. Сам же КП "Київський метрополітен" виступає у ролі балансоутримувача.

"Якщо казати про обсяг коштів, що надійшли до бюджету від зданих в оренду ділянок у столичній підземці та вагонах метро, то, порівняно із попередніми роками, простежується зростання прибутків. У 2015 році надійшло 22 млн грн, у 2016-му – 24 млн грн, у 2017-му – 26, 7 млн грн та за 7 місяців 2018-го надійшло 17,4 млн грн.", – зазначає начальник Управління з питань реклами КМДА Олександр Смирнов.

Ніяких коштів, при цьому, не направляється до КП "Київський метрополітен" та не залишається у КП "Київреклама" – останнє, в свою чергу, укладає договори та слідує за своєчасним надходженням коштів.

"Усі кошти, які надходять за правом користування місцями для розміщення реклами в м. Києві – чи це об'єкт зовнішньої реклами, чи це об’єкт, розташований на території метрополітену, вони всі спрямовуються на рахунки КП "Київреклама" та протягом доби у 100 %-му обсязі потрапляють на рахунок казначейства, тобто до місцевого бюджету", – розповідає начальник управління з питань реклами КМДА.

Відповідний процес "потоку" коштів діє з кінця 2016 року, згідно із відповідним рішенням Київради. А з 1 січня 2019 року планується внесення змін до місцевого порядку, які визначатимуть прямі надходження до міського бюджету, без потрапляння до "транзитного пункту" – рахунків КП "Київреклама".

Тарифи 6-річної давнини

Станом на сьогодні, діючі розцінки на оренду ділянок у підземці дорівнюють близько 100 грн за 1 кв.м., а на рухомому складі – 180 грн. за 1 кв.м. на місяць.

"Ці тарифи залишаються незмінними ще з 2013 року – за цей час курс долара підвищився у 5 разів. А от компанії, що займаються наданням послуг з розміщення реклами, систематично підвищують свої розцінки, орієнтуючись на сучасні ринкові ціни. Якщо весь цей час міська влада не підіймала розцінки, значить це комусь вигідно? А значить, хтось із "верхівки" отримує непоганий дохід з цього", – розповідає головний експерт групи Реанімаційний пакет реформ - Київ, фахівець в сфері реклами Олександр Пліва.

Так, скажімо, за розцінками однієї з компаній, що займаються розміщенням реклами у київському метрополітені, ТОВ "Атлантіс Люкс", зазначеними на їхньому офіційному сайті, однин рекламний блок на колійних стінах коштує від 2800 до 8700 грн на місяць, плюс за виробництво такого "постеру" додатково потрібно сплатити 400 – 930 грн. Оренда ж листівок на дверях обійдеться у 218 тис. грн та ще 30 тис. – їхнє виробництво. Брендування вагону обійдеться у 94 тис. грн – за виготовлення цього масштабного "забарвлення" замовник має додати ще 300 – 350 грн за 1 кв.м.

Найдорожчою є послуга "Брендування станцій" – така стилізація коштуватиме щонайменше 262 – 320 тис. грн на місяць.

Місто заробляє мізерні копійки, порівняно із компанією-посередником – близько 10 – 15 % від заробленого прибутку. Навіть на одному з найдешевших різновидів реклами в підземці тисячі гривень проходять повз міського "бюджетного гаманця". Як приклад – плакати на ескалаторних зводах: за один такий блок, розміром 3 на 1 метри, до казначейства надходить 540 грн., у той час як компанія-посередник заробляє понад 5 тис грн., а додатково – ще 1,5 тис. грн за монтаж/демонтаж конструкції.

То чому ж влада втрачає шанс отримувати багатомільйонні прибутки без жодних вкладань у нові проекти? Майданчиком для безперебійного примноження коштів є приміщення та вагони поїздів метрополітену.

"Якби, приміром, КП "Київський метрополітен" встановив власні конструкції, тоді це вже питання до Антимонопольного комітету. Неможна, щоб усім займалася одна компанія, навіть якщо вона від місцевої влади, бо це вже монополія", – говорить начальник Управління з питань реклами КМДА.

Однак, при цьому, існує цілком законний варіант – підняття тарифів для підприємців, що, сплачуючи копійки до "міської скарбнички", отримують мільйони на власні рахунки.

"Кістяк" закоренілих. Новачкам не пробратися

Вже не один рік поспіль серед компаній-підприємців, які "заправляють" більшою частиною найприбутковіших місць в метрополітені, залишається певний "кістяк". Відхопити ласі ділянки новачкам, скоріш за все, просто не вдасться.

"По суті, ринок реклами в метро вже фактично зайнятий – тут роками "засідає" низка компаній, а для нових підприємців шлях практично закритий. Новим суб'єктам господарювання дуже важко пробитися – їм доведеться пройти такий довгий бюрократичний шлях, наприкінці якого, не факт, що очікування виправдаються. Тож той, хто хоче рекламуватися, змушені користуватися послугами тих, хто вже є на ринку", – коментує експерт групи Реанімаційний пакет реформ - Київ Олександр Пліва.

Як відзначають експерти, частим явищем є отримання відмовлення, знайшовши якусь найдрібнішу причину. Дійсно, у переліку "Наказів про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва" на сайті КМДА систематично фігурують декілька назв.

Одним з них є ТОВ "Космос медіагруп" – відповідні накази були підписані і в березні, і в квітні. Його засновником є депутат Київради від "БПП" Богдан Бобровський.

На "просторах" підземки давно працює ТОВ "Центр медіагруп", яке теж регулярно отримує позитивні накази про розміщення реклами. У графі "Кінцевий бенефіціарний власник" зазначені Іван Березенко та Павло Матвієнко.

Про тісні, фактично родинні, зв’язки Богдана Бобровського неодноразово обговорювалися у ЗМІ. За інформацією видання Поліграф, син Івана Березекно, Сергієм, нинішнім Нардепом від "БПП" юних молодиків пов'язувало чимало спільного. Так, у 2006-2007 роках вони разом працювали в ТОВ "Українська бурова компанія". Потім Бобровський був головним консультантом в Управлінні у справах сім'ї та молоді КМДА, яке в той час очолював Сергій Березенко.

Тісною співпрацею з київським метрополітеном на своєму офіційному сайті хизується ТОВ "Атлантіс люкс". Саме з цим оператором реклами на сайті КМДА можна знайти найсвіжіші погодження, датовані кінцем червня та липня цього року.

Директор "Атлантіс люкс" – Головко Євген Вікторович. Це – харківське підприємство, зареєстроване на проспекті Гагаріна у м. Харків. Нам не вдалося знайти ані його декларацію, ані особисту інформацію. Проте, сплив факт судових розбірок.

"Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено , що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств (ред. – їх у переліку близько 100). З метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій", – зазначено в Ухвалі від 01.08.2016 по Справі № 760/6919/16-к Солом'янського районного суду м. Києва.

В документі зазначено, що окрім цього, на банківські рахунки вказаних суб'єктів господарської діяльності з ознаками "фіктивності" перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари.

Ці назви не можна знайти у переліку наказів про відмову у наданні погоджень, як, наприклад: ТОВ "Неон-проект", ТОВ "Скай медіа лайт", ТОВ "Солінг" тощо.

Співпраця з Prozorro та збільшення тарифів: міф чи реальність?

З моменту затвердження діючих нині, смішних для багатомільйонного мегаполісу, розцінок на здані в оренду ділянки під рекламу минуло близько 6 років.

"Зараз ми працюємо над актуалізацією тарифів по всьому місту – як зовнішню, так і на метрополітен. Цифра буде виважена, чітко аргументована та прорахована. Цим займатиметься Управління цінової політики. Наразі ми готуємо свої пропозиції, надаємо до Управління і вони визначають і готують відповідне розпорядження", – відзначає начальник Управління з питань реклами КМДА Олександр Смирнов.

Щоправда, строки втілення в життя цих планів поки невідомі.

Ще одним кроком, що одночасно врівноважить цінову політику та зробить доступним для киян перелік "бізнесменів підземки", стало б відкрите проведення торгів за ту чи іншу ділянку.

"Проведення відкритих конкурсів за допомогою системи "ProZorro.Продажі" показали б реальну картину попиту на ринку, кількості потенційних орендарів та обрати компанії, орієнтуючись на найбільш запропоновану ціну. В такому режимі можна було б працювати вже не один рік поспіль, однак цей момент все відтягувався", – зауважує експерт групи Реанімаційний пакет реформ - Київ Олександр Пліва.

Цієї весни, нарешті, КМДА підписало документ про співпрацю з електронною торгівельною системою державних аукціонів "ProZorro.Продажі". У рамках пілотного проекту обрано саме КП "Київський метрополітен" – на аукціоні обиратимуться орендарі тих чи інших ділянок підземки, виділених під рекламу. Скоріш за все, в дію ця система буде запущена після внесення змін до Правил розміщення рекламних об'єктів в місті Києві. За словами Олександра Смирнова, наразі в КМДА працюють над оновленими правилами, які будуть визначати типи та місця для розміщення в метрополітені. Строки закінчення опрацювання даного блоку інформації поки невідомі.

Важко повірити, що мільйони, зароблені на рекламі, не цікавлять столичну владу. Ймовірно, ці кошти просто йдуть у потрібні кишені, тому вже роками "закриваються очі" на офіційні копійчані тарифи, якими продовжує оперувати КМДА. Замість того, щоб зробити галузь відкритою та прозорою, дозволити заробляти метрополітену собі на розвиток, столична влада пішла іншим шляхом - змусити заплатити киян за усі збитки та сірі схеми, підвищивши плату за проїзд.

Ми і надалі слідкуватиме за розвитком подій, тож подробиці читайте на сайті Знай.ua.