Мистецтво зi смiття: як це можливо? Еко-проект "Друге життя"

14-го червня відбулося урочисте відкриття арт-об’єктів з вторинної сировини у рамках еко-проекту «Друге життя». Виставка проходила у львівському музейно-культурному комплексі пивної історії - «Львіварня». Цікаво, що чиновники міської адміністрації, провідні екологи, бізнесмени, журналісти і молоді митці зібрались під одним дерев’яним дахом, щоб надати сміттю право на друге життя.

1000 жерстяних банок, 10 кг скла, 700 поліетиленових пляшок, 150 паперових склянок, 25 кг металу, 5 кг макулатури і невпинний ентузіазм - це ті ресурси, завдяки яким 10 українських студентів творчих спеціальностей звертають увагу суспільства на актуальну нині тему сортування і переробки сміття за допомогою мистецтва.

11 інсталяцій і скульптур із вторинної сировини, представлених на виставці, лише на перший погляд здаються дивними, але філософія мистецтва залишається незмінною, адже використані пляшки і жерстяні банки «відродились», наче птиця-фенікс, у вигляді незвичайних творів мистецтва.

Глобальні цілі

Організатори запевняють: їх мета набагато серйозніша, а важливість події значно більша, ніж продемонструвати креативність українських студентів.

«Успішність суспільства, країни і влади проявляється саме тоді, коли ми готові робити реформи, направлені на довгострокові цілі сталого розвитку: гендерна рівність, освіта або тема екології. На жаль, за останні роки, в Україні не так багато уваги приділялось саме питанню екології, хоча всі розуміють, наскільки вона важлива, - каже Євгенія Піддубна-Смирнова, старший директор з корпоративних відносин компанії Carlsberg Ukraine. «

«Зрозуміло, що в умовах економічної кризи, питання майбутнього стоять не так гостро. Але, на щастя, уряд, на чолі з міністерством екології та природніх ресурсів, розробив Національну стратегію поводження з відходами, і тепер в нас є шанс дуже скоро отримати законодавство, яким буде передбачено сортування і переробка сміття».

На її думку, роздільний збір - це запорука того, що сміття буде перероблятися, а не їхати на полігони. Ця технологія є досить популярною у розвинених країнах, зокрема членах ЄС, і перспектива її появи в Україні значно збільшує шанси на вирішення проблеми зі сміттям.

Відкриваючи виставку, організавтори виставки «Carlsberg Ukraine» переслідували мету змінити ставлення до сміття і висвітлити його ресурсно-цінну частину. Адже ті самі ресурси, замість того щоб гнити на смітнику, можуть бути використані для переробки у нові матеріали.

Згідно з шокуючою статистикою сьогодні 5% території України зайняті сміттєзвалищами, що є неприпустимою цифрою для країн Європи.

Провідники ідеї переробки сміття - це українські студенти, адже саме молодь є тією рушійною силою, яка рухає вперед суспільство. І саме вони висвітлили глобальну мету, задекларовану організаторами заходу - змінити ставлення людей до сміття і популяризувати ідею роздільного його збору та переробки.

Львів без сміття

Місто, в якому відбувається виставка, також обране не випадково. Попри тривалий та складний період відносин Львова зі сміттям, саме столиця Галичини є першим містом в Україні, яке застосувало стратегію «Zero Waste», або «Нуль відходів». За словами Андрія Москаленка, заступника львівського міського голови з питань розвитку, ця стратегія визначає, що Львів на інституційному рівні буде рухатись шляхом переробки, попередження, сортуваннi, а не спалення.

«В нашому житті так стається, що ми кожного дня проходимо повз щось і ніби його помічаємо, але не до кінця розуміємо, що це таке. Проте декілька років тому мені відкрили очі: коли купуєш горнятко кави, ти не задумуєшся, чи воно переробляється та що з ним взагалі відбувається далі», - говорить Москаленко. За його словами, одна кав’ярня - це триста таких самих горняток, які вивозяться на полігон і спалюються, замість того щоб стати цінним матеріалом і отримувати «друге життя».

Підтримка подібних інціатив - доволі логічний крок міської адміністрації. Нещодавно Львів отримав кредит від Європейського банку розвитку і реконструкції на рекультивацію сміттєзвалища у Грибовичах та будівництво заводу з переробки вторсировини. 1-го червня мер міста Андрій Садовий оголосив початок робіт вже у 2018-му році. Таким чином, Львів із зони екологічної небезпеки прагне перетворитись на лідера у сфері переробки сміття. Еко-проект «Друге життя» - чудова нагода для міста закріпити своє нове амплуа.

Зміна ментальності людей в даному питанні, налаштування на довгострокову роботу - те, на що робить акценти львівська адміністрація у своїх заявах. І саме мистецтво чиновники вважають однією з найпотужніших інструментів для досягнення даної цілі.

«Сьогодні це реалізовується в такий спосіб, щоб можна було прийти з дитиною, з дорослими, з батьками, подивитись і зрозуміти, що ці чудові витвори мистецтва - це саме те, що оточує нас», - розкриває зміст виставки заступник мера.

Ні - сміттю, так - вторсировині

Серед основних хедлайнерів події - громадська організація «Україна без сміття», що займається популяризацією сортування і переробки вторсировини. Пані Ольга Чернявська, керівник освітніх проектів організації, читає лекції для школярів і займається просвітницькою діяльністю з екологічних питань. Як наголошує сама вона, про сміття і важливість його переробки вона може говорити годинами. При цьому наголошує: треба змінити ставлення до об’єкту проблеми і замість слова «сміття» використовувати інше, більш прийнятне за змістом - «вторсировина».

«Чи стане менше сміття на планеті, якщо ми будемо проводити такі заходи? Ні. Але ми привернемо увагу, і це дуже важливо, - розповідає пані Ольга. - Люди зрозуміють, що є проблема, і що треба з нею щось робити. Насамперед - змінити ставлення».

Переворот у свідомості людей - надважлива річ, і пані Чернявська доводить це на прикладі великих компаній і цілих держав. Зокрема, Adidas, яка виробляє свій продукт з пластику, що збирається в океані. Приклад країн Європи доводить, що скляні і PET-пляшки безумовно є розхожим матеріалом для переробки. Представниця «України без сміття» впевнена: акцент на молодь зроблено правильно, адже нове покоління мислить прогресивно і сприймає цю проблему інакше. На думку активістки, залучення саме цієї аудиторії і звернення її уваги допоможуть вирішити проблему зі сміттям у якнайшвидший спосіб.

Голос молоді

Попри велику кількість запрошених гостей різних статусів, головні герої виставки - студенти-митці, які протягом двох тижнів працювали, щоб вдихнути нове життя в пляшки з-під пива і жерстяні банки. Вони абсолютно солідарні з організаторами заходу і запрошеними експертами.

«Проблема вторсировини вже давно є актуальною за кордоном, і дуже круто, що сьогодні про це почали дбати і піклуватися в Україні», - говорить В’ячеслав Пасинок.

Турботу про переробку вторсировини та роздільний збір сміття В’ячеслав і його колеги демонструють на прикладі своїх робіт. Використовуючи та комбінуючи різні матеріали, молоді митці впевнено стверджують: сміття може і повинне мати друге життя, що у вигляді іншого матеріалу, що і витвору мистецтва. За підрахунками студента, з металевих пляшок можна зробити близько ста робіт. Зокрема у своїх роботах він використовував метал з бетоном, які також можна застосувати в архітектурі та будівництві.

«Зважаючи на екологію, мусимо завважити, що сміття переробляється в природі дуже довго - близько ста років. Тому потрібно замислитись над тим, що ці матеріали треба переробляти власноруч. Але як почати це робити? В Україні дуже багато шкіл й університетів - багато молоді. Починати потрібно саме з неї. Якщо ми будемо нагадувати про це в школах і вузах, облаштовувати територію урнами для роздільного збору, привертати на це увагу, то наша країна справді зміниться на краще, адже молодь - це наше майбутнє. І це вже починається з нас».

Автори робіт вкотре нагадують: ця виставка не є панацеєю від проблеми. Вона - лише яскравий метафоричний інструмент, що дає поштовх до міркувань. Як саме молоді митці зосереджують увагу суспільства та як виглядає «друге життя» вторсировини?

Другий подих

Перший арт-об’єкт одразу переносить нас до Києва. Серія фото-робіт авторства Анни Штонди яскраво демонструють проблему наочі. Переповнені сміттям баки, розкиданий вулицями бруд, неохайне ставлення до власного навколишнього середовища чудово проілюстровані на прикладі Києва, проте актуальним це є далеко не тільки в столиці.

«Така проблема існує не тільки в Києві, але й в інших великих і навіть маленьких містах. Мої роботи демонструють основний меседж нашого еко-проекту: забруднення стає помітним, тому чисте майбутнє - в наших руках», - говорить авторка фотографій, відразу переходячи до іншої роботи.

Зі вторсировини Анна підготувала серію прикрас під назвою «Другий подих». Шляхетне жіноче намисто блищить, наче зі смарагду, але справжня його собівартість значно нижча: воно зроблено зі звичайного пластику, що деформувався в процесі плавлення. Намисто виконано у формі багатьох поєднанних листків, що має символічне значення: листя, перегніваючи, дає корисний вплив на середовище, так само і пластик може бути корисним після переробки.

Павучок на троні

Робота спільного авторства Поліни Водолазької та Олександри Морхун вражає своєю цинічною кумедністю. «Я ж тебе, миленька, аж до хатиноньки, сам на руках донесу» - саме під цією назвою зображено павука із лапами-трубами і очами-СD-дисками, що повзе павутиною-сіткою до своєї «милої» - маленької мухи із пластикової пляшки. Автори запевняють: цією роботою вони хотіли показати, що деякі речі можуть мати інше враження, особливо знаходячись в тому місці, де знаходитись ніби не повинно. За прикладом далеко йти не треба - уся ця виставка розкриває інше значенню сміттю як явищу.

Друга робота, вже «сольник» пані Водолазької, нагадує Залізний Трон із серіалу «Гра престолів». Проте замість мечей - пластикові пляшки і CD-диски. За словами Поліни, цей трон - іронічна візуалізація влади людини над планетою, і сівши на нього, можна відчути себе королем.

«Кожна людина вирішує, що зробити зі сміттям, - пояснює художниця, сідаючи на власноруч зроблений престол. - Покарати його і викинути до смітника або помилувати і дати друге життя. Але на жаль наші люди не поважають своє королівство, тому ми тонемо у смітті, як у скарбах».

Сама Полина робить вольове королівське рішення помилувати сміття, що демонструє навіть своїм платтям - повністю зробленим зі вторсировини.

Небезпечний півень

Серед усіх робіт особливою експресивністю відрізняється інсталяція Олександри Морхун, виконана у агресивно-червоних кольорах. У прикрашеній сміттям фігурі легко вгадується півень, готовий протрубити світанок. Авторка роботи зазначає - у такий різкий спосіб вона намагається продемонструвати нагальність проблеми, необхідність рішучих дій для її вирішення.

«Агресивна стилізація - це виклик суспільству, спроба змінити його свідомість, - говорить художниця. - Необхідно вживати рішучих заходів. Тому червоний колір - як небезпека. Тому багато сміття на самому птахові, адже це впливає на нас самих - на наше здоров’я, на нашу життєдіяльність. Про це треба піклуватись вже сьогодні, адже в майбутньому ми пошкодуємо, якщо будемо робити щось інакше».

Окрім цього, тут, як і в інших роботах, лейтмотивом іде тема воскресіння і переродження. Півень - це також символ відродження і другого життя, світанку, який нарешті настав для відходів.

Врятуй!

Робота Олени Волобуєвої була представлена останньою, хоча організатори з цим не погодились: саме ця інсталяція під кричащою назвою «Врятуй!» принесла авторові сертифікат на 10.000 грн. Виконана зі вторсировини лелека застрягла у нафті і всім своїм видом благає споглядачів її врятувати.

«Я хотіла привернути увагу до екологічної катастрофи в Україні, - розповідає Олена. - Так само як нафта, потрапляючи до водного середовища, вбиває все живе, поводить себе сміття із нашим середовищем. Викидуючи відходи в смітник, ми так само вбиваємо і самих себе».

Так само, як треба рятувати птахів, потрібно пригортати увагу суспільства до цієї теми, переконана авторка об’єкту. Дбайливе ставлення дівчини до екології і живе сприйняття проблеми були оцінені організаторами в 10.000 грн, які Олена може витратити на подальшу роботу в цьому напрямку.

Виставка триватиме до кінця червня. Вхід на неї входить у вартість квитка для відвідування музею. Якщо ви досі не переймались проблемою переробки вторсировини і не усвідомили всю важливість дбання про свою планету - їжджайте до Львову, пийте каву, пройдіться Площею Ринок і загляньте до музейно-культурного комплексу «Львіварня». Мабуть, саме з цього моменту сміття у вашій хатинці отримує друге життя.

Автор матеріалу Олександр Пація