Україна буде боротися з незаконно лобіюючими підприємцями згідно з литовською стратегією, створюючи таку саму СРФЗ

«У багатьох зарубіжних країнах нас цікавило розслідування фінансових злочинів, але ми вирішили використати досвід створення та діяльності Литовської служби розслідування фінансових злочинів (СРФЗ). Вона працює дійсно дуже ефективно», – відзначив Грігол Катамадзе, президент Української асоціації платників податків, колишній віце-міністр національної оборони Грузії та посол в Україні, поділившись своїми думками з lrytas.lt. Грузин, а не українець, вже кілька років працює над виконанням важкої та надзвичайно відповідальної місії – створення української СРФЗ (служба розслідування фінансових злочинів).

Чому? Немає відданих цьому українців? А може, українські бізнесмени просто не хочуть щоб в країні була створена інституція, яка б перешкоджала будь-якій можливості обійти закон та запобігала економічним злочинам?

«Починаючи говорити про це, я хотів би визнати, що п’ять років тому мені пощастило – мене обрали президентом Асоціації платників податків України. Відтоді крок за кроком я захищаю, в принципі, два найважливіші питання: по-перше, створення дуже точної моделі оподаткування, яка дозволить як місцевим підприємцям, так і іноземним інвесторам працювати в Україні. По-друге, я хочу створити нову об'єднану установу – СРФЗ. Найголовніше, що СРФЗ делегується, та діяльність, що пов'язана з фінансовою злочинністю, від усіх правоохоронних органів, які зараз діють в Україні. Іншими словами, сконцентрувати її в одній новій інституції, тому що на цей час дотримуються принципів діяльності, що існували ще з радянських часів», – сказав Г. Катамадзе.

– Невже в Україні досі ще діють ОБХСС (Відділ по боротьбі з розкраданнями народної власності) радянських часів?

– Сьогодні проблемами фінансових злочинів займаються як служби державної безпеки, так і частково прокуратура, поліція та податкова міліція. Це означає, що навіть чиновники п'яти-шести спецслужб можуть постукати у двері підприємців.

Тому для того, щоб підприємці не відчували постійного тиску, необхідно «забрати» у правоохоронців ті важелі діяльності, які не є ані необхідними, ані характерними. У поліції та інших співробітників правоохоронних органів дійсно є чим зайнятися, проблем дуже багато. Я переконаний, що існує нагальна необхідність у створенні такої інституції, яка заснована на дослідженнях і інтелектуальній розвідці. Інституція, подібна литовській СРФЗ, має бути і слідчою, і займатися правоохоронною діяльністю, щоб прокласти шлях для розгляду справ про фінансові злочини в судах.

– Литовська СРФЗ підпорядкована Міністерству внутрішніх справ. Чи створили б ви службу подібного підпорядкування в Україні?

– Литва, відновивши незалежність і створивши свої демократичні інституції, сьогодні – на цілу голову вище України. Це, звичайно, призвело до того, що Литва була прийнята до Європейського Союзу (ЄС). Однак Україна все ще шукає свій шлях у цій галузі, тому було б дуже важливо підтримувати правильний баланс. На мою думку, СРФЗ в Україні має бути незалежною від політиків. Наразі, безумовно, достатньо політичної волі для її створення. Тим більше, що президент Володимир Зеленський наголосив на важливості цієї інституції у своїй виборчій програмі.

– А чи хотіли б українські бізнесмени, щоб в країні була створена СРФЗ?

– У той час як у багатьох європейських країнах за ініціативою державних реформаторів було створено багато нових інституцій, в Україні поява СРФЗ вже давно обговорюється самими підприємцями.

– Той факт, що фінансові злочини зараз в Україні розслідуються великою кількістю правоохоронних органів, призводить до висновку, що система хабарництва, можливо, вижила і процвітає ще з радянських часів.

– Звичайно, чим більше контролерів, тим більше лазівок для корупції. Тому, коли перед виборами бізнесмени спілкувались з майбутнім президентом Володимиром Зеленським, вони підкреслювали, що поява СРФЗ в Україні є життєво необхідною.

– Вже минув перший рік каденції В. Зеленського. Але все ще не чути, щоб було зроблено кроки для створення СРФЗ.

– Я не був би таким песимістичним, хоча маю визнати, що минулого року не вдалося прийняти необхідні закони для створення СРФЗ. Після майже трьох місяців напруженої роботи в парламенті цей процес зупинився, але зараз знову набирає обертів. Президент вже ініціював прийняття нового законопроекту, який, як очікується, незабаром відновиться в парламенті. Цілком ймовірно, що у вересні може бути прийнятий.

– Як ви оцінюєте зауваження, що, можливо, президент В. Зеленський не має абсолютної свободи у створенні таких інституцій, як СРФЗ, оскільки він асоціюється з деякими впливовими українськими олігархами, які справді не потребують подібної служби?

– Поки що поведінка Володимира Зеленського цього не підтверджує. Навпаки, президент діяв принципово, коли приймався закон, що регламентує банківську діяльність, стосовно якого деякі олігархи виступали проти. З прийняттям цього закону колишні власники банків більше не зможуть їх повернути.

– Ви багато років прожили в Україні. Під час своєї дипломатичної роботи ви часто їздили за кордон, тож як можете пояснити, як так сталося, що в такій великій країні, як Україна, досі – фінансовий безлад? Адже країна домагається членства в ЄС.

– Правильне зауваження. Якщо задекларовано, що мета України – стати членом ЄС, то обов’язково потрібно і грати згідно з діючими там правилами. А, якщо щось пообіцяно на міжнародному рівні, ці обіцянки потрібно виконувати. Наразі триває запекла боротьба, є такі, хто вважає, що СРФЗ має будуватися на основі старих діючих правоохоронних структур. Я принципово вважаю, що слід створити абсолютно нову інституцію, а конкурси на її посади повинні бути організовані за найвищими стандартами. Я також переконаний, що українська СРФЗ повинна активно співпрацювати з подібними інституціями ЄС чи США, які вже мають великий досвід. Адже нині злочинці деколи приймають рішення набагато швидше, ніж державні інституції.

– Тому що в їхніх структурах немає такої великої бюрократії.

– Дійсно так. Тому нова українська СРФЗ повинна починати роботу і негайно встановити контакти з партнерами за кордоном.

– Чи задоволені іноземні інвестори сучасним бізнес-середовищем в Україні?

– Є такі іноземні компанії, які навіть не хочуть починати говорити про інвестиції в Україну, адже їхня діяльність абсолютно прозора. Однак деякі іноземні підприємці, м’яко кажучи, адаптувались до сучасних умов. Україна – велика, багата країна, де може з’явитися значно більше компаній з іноземним капіталом. Однак поки що деякі речі західні інвестори просто не в змозі зрозуміти. Тільки один приклад – наразі в державний бюджет податок на прибуток сплачують лише 10% компаній, зареєстровані в Україні! Інші спритно ухиляються від такого зобов'язання.

– Так як карають тих інших 90 відсотків компаній?

– Ніяк. Нинішня система оподаткування надає можливості для так званої оптимізації, хоча зараз в Україні аж 15 тисяч посадовців борються з фінансовими злочинами. Я думаю, що в новому законі про створення української СРФЗ потрібно вписати, що в її структурах дійсно вистачить чотирьох тисяч працівників. Крім того, діюча система боротьби з фінансовими злочинами діє таким чином, що реагує на злочини, які вже мали місце. Для того, щоб діяльність у цій галузі суттєво змінилася, необхідно провести дослідження щодо запобігання і поточної правової ситуації та законодавства, що готується.

– Слухаючи вас, мимоволі постає запитання: чому грузин здійснює таку виняткову місію в Україні та надзвичайно важкі економічні та правові реформи?

– Я залишив державну службу в Грузії в 2012 році. Я працював дипломатом і, створюючи систему оборони Грузії, працював понад двадцять років. З 2013 року я постійно живу в Україні. Моє життя давно дуже тісно пов’язане з цією країною – я здобув тут вищу освіту, я працював тут дипломатом. Останні шість років я працюю вже не на державній службі, а у великій і впливовій громадській організації. Втретє, Асоціація платників податків України обрала мене своїм головою, а на початку цього року я став віце-президентом Європейської асоціації платників податків.

Однак це не найважливіше, а те, що вже не один рік я працюю з високопрофесійною командою, без якої неможливо було б ініціювати появу української СРФЗ. З цього приводу я ризикну згадати одну неприємну історію: у вересні 2018 року відбулася чергова презентація закону про українську СРФЗ, в якій, як експерти, брали участь також і представники Литовської СРФЗ. Вони хотіли запросити колег з однієї країни ЄС, але ті категорично відмовилися приїхати до Києва, заявивши, що вже брали участь у подібному обговоренні закону у 2014 році. а потім їм обіцяли, що СРФЗ в Україні буде створена через кілька місяців. Я займаюся цією проблемою з 2015 року. Коли у вересні 2018 року Петро Порошенко ще був на посаді президента, я зрозумів про необхідність негайних дій. Можливо, я романтик, але в травні минулого року після інавгурації президента Володимира Зеленського я зрозумів, що Україна має унікальний шанс здійснити життєво важливі для неї реформи. Як дипломат я добре знаю, що для досягнення будь-якої мети часто потрібні роки наполегливої праці. Тому я вірю, що ця команда, з якою я працюю вже п’ять років, зможе досягти того, що ми прагнемо ще в цьому році: створення української СРФЗ.