Держава на порозі економічної кризи: Українська Рада Бізнесу терміново звернулася до влади

Ми, представники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 80 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, усвідомлюючи спільну відповідальність за збереження та сталий розвиток економіки України, звертаємось до Парламенту та Президента України з наступним.

Перед Україною на цей час стоять значні внутрішні та зовнішні виклики, що загрожують національним економічним інтересам. Водночас ні чинна Стратегія національної безпеки, ні Закон “Про національну безпеку України” не містять розділів, які б детально описували ці загрози та шляхи їх нівелювання.

Останнім часом усе більш очевидними стають суттєві загрози, на які держава не має дієвих відповідей, та які вже завдають шкоди державі.

Ми спостерігаємо загрозливі тенденції падіння промислового виробництва: у жовтні 2019 року, по відношенню до жовтня попереднього року, промисловість упала на 5%, що стало найгіршим показником після відновлення з часів кризи 2014 року. І це неможливо пояснити виключно світовими тенденціями, тому що попит на споживчі та промислові товари в країні зростає, зростає щомісяця їх імпорт – тоді як внутрішнє виробництво падає. Здебільшого це є внутрішньою проблемою країни, що становить суттєву загрозу для економіки.

Окрім цього, є значна кількість загроз, які зростають, а механізмів щодо їх мінімізації все ще немає, зокрема:

Макроекономічні – світова економічна криза, ймовірність якої світові аналітики визначають як високу; монополізація ключових секторів національної економіки; значний рівень тінізації економіки; значний обсяг контрабанди, що не зменшується; низький рівень прямих іноземних інвестицій; висока вартість кредитних ресурсів тощо.

Фінансові – втеча капіталів за кордон і масове використання офшорних юрисдикцій не припиняється; залишається критично високий рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет України та соціальні фонди; значна державна частка у банківському секторі тощо. Ресурси залишаються недоступними для більшості господарюючих суб’єктів.

Соціально-демографічні – погіршення демографічних показників; значна трудова міграція; неефективна державна політика в сфері оплати праці; зарегульованість ринку оплати праці та трудових відносин тощо.

Інституційні – недостатня захищеність права власності через недосконалість системи правосуддя; слабкі державні інституції; відсутність чітко визначених державних політик щодо розвитку національної економіки тощо.

Енергетичні – критична залежність від російського імпорту енергоресурсів; ризики завдання шкоди українській економіці окремими гравцями сектору; ризик зупинки транзиту газу тощо.

Зовнішньоекономічні – відсутність чіткої системи взаємодії державних органів з питань забезпечення зовнішньоторговельної безпеки; недосконалість державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності; втягування України у торгівельні війни та зростання протекціонізму у світі; санкційний вплив на економіку України з боку країни-агресора тощо.

Для мінімізації та нівелювання цих та інших загроз має бути внесено зміни до низки нормативно-правових актів – зокрема, до закону «Про національну безпеку України», що забезпечить створення необхідних запобіжників проти вказаних загроз.

Ми звертаємося до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Комітету Парламенту з питань економічного розвитку, Міністра економіки України з закликом обговорити в інклюзивному процесі економічні загрози і шляхи їх нівелювання та внести необхідні зміни до нормативно-правових актів і стратегічних документів держави.