30 листопада 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію з метою посунути кордон від Ленінграда та створити у країні маріонетковий прорадянський уряд. Спершу планувалося завершити війну за 20 днів і провести марш у Гельсінкі, таким чином зробивши подарунок на день народження Сталіну 21 грудня. Проте військова кампанія у Фінляндії стала для Червоної армії ганебною.
Серед загиблих у Зимовій війні були десятки тисяч радянських військових з України, які стали жертвами жахливої авантюри Сталіна. Проте маленькій державі з населенням у 3,7 млн вдалося зупинити наступ гіганта з населенням понад 170 млн. Про це розповідає BBC.
Фінляндія була одним з провідних світових експортерів паперу і відзначалася інтенсивним економічним розвитком та зростанням доходів населення. Країна підійшла до Другої світової війни з міцною політичною системою, яка витримала важкі випробування.
Війна між СРСР та Фінляндією почалася після інциденту поблизу Майніла 26 листопада — артилерійського обстрілу прикордонного радянського села, внаслідок якого загинули, за твердженнями Москви, четверо радянських військових. СРСР звинуватив в обстрілі фінів. Громадськість Фінляндії та західних держав у радянську версію подій не повірили, оскільки вже кілька місяців у Москві безуспішно вимагали від Гельсінкі перегляду кордону, територіальних поступок та створення радянських баз на фінській території. Саме через цю причину у Фінляндії звинувачення СРСР вважали жалюгідною провокацією.
Київ під загрозою віялових відключень світла: ситуація "контрольована", але не дуже
Чому українцям необхідно заповідати майно вже зараз та як це зробити правильно
У МВС попередили водіїв: для керування авто потрібно пройти спецпроцедуру – інструкція
Як в інших країнах звикли підтирати попу і чому на нас дивляться, як на дурнів: вся справа в культурі
Скидати бомби на фінські міста радянські бомбардувальники почали вранці 30 листопада, тоді ж сухопутні війська розпочали вторгнення. Проте армії Фінляндії вдалося зупинити наступ військ СРСР, які суттєво переважали фінські за кількістю. Зимову війну фінські історики описують як момент найбільшої національної єдності.
В наслідок варварських бомбардувань фінських міст радянською авіацією загинуло кілька сотень цивільних. Вторгнення і загарбницькі вимоги СРСР чітко визначили для фінів та більшості країн світу цю війну як справедливу оборону від агресора. Антирадянські настрої почали активно зростати навіть серед тих, кого досі підозрювали у симпатіях до СРСР.
"Ненависть до росіян розгорілася моментально і набула колосального масштабу. "Москальські мудрування" - так говорять у зв'язку з тим, що Молотов заперечує факт бомбардувань Гельсінкі та інших міст. Росія втратила своїх останніх прибічників тут", - зазначали в державній поліції Фінляндії.
На користь фінам пішло й те, що радянські військові часто не мали ані рукавиць, ані теплого одягу, необхідного для ведення бойових дій в умовах лютих морозів. Чимало радянських військових були одягнені у літню військову форму, не мали рукавиць, не вміли користуватися лижами. Головними факторами успішної оборони Фінляндії під час Зимової війни вважається не тільки патріотизм фінів, але й збіг надзвичайно суворої зими та важкого стану радянської армії, ослабленої сталінськими чистками. Радянські військові були абсолютно не підготовлені до бойових дій на території Фінляндії.
Радянські військові не витримували боїв за температури 30-40 градусів морозу, а фінські мобільні загони мали в лісах багато схованок зі зброєю та харчами, були одягнені в білі маскхалати, влаштовували засідки і швидко пересувалися на лижах. Радянські ж військові масово потрапляли в засідки і гинули від обмороження.
В результаті протистоянь у фінській армії загинули понад 26 тисяч військових і тисяча потрапила у полон, 43 тисячі були поранені. Радянська армія втратила щонайменше понад 126 тисяч вбитими, померлими від поранень та зниклими, 264 тисячі отримали поранення і 6 тисяч потрапило у полон. Проте багато істориків вважають радянські втрати суттєво заниженими.
Також відомо, що дехто з полонених попросився залишитися у Фінляндії після війни, решту ж — розстріляли на батьківщині або відправили в табори.
До бойових дій були залучені й військові з України і, як свідчать сучасники, були найгірше підготовлені до бойових дій в умовах Фінляндії. У війні брали участь військові Київського особливого, Харківського та Одеського військових округів Червоної армії. Кількість загиблих серед українських військових історики оцінюють у десятки тисяч, але точної цифри немає.
Багато українців загинуло у битві біля містечка Суомуссалмі в грудні 1939 - січні 1940 року, куди радянське командування перекинуло на підмогу майже оточеній 163-й стрілецькій дивізії 44-ту стрілецьку Київську дивізію імені Щорса з Житомира. Долину Суомуссалмі тоді прозвали "долиною мерців", оскільки з 14 тисяч бійців 44-її дивізії, як вважають фінські історики, дев'ять тисяч загинули.
У своїх спогадах радянський воєначальник Кирило Мерецков, який командував 7-ою радянською армією, що намагалася прорвати Лінію Маннергейма, згадував, що найгірше довелося на фронті саме радянським військовим з України.
"Гірше вийшло з іншою дивізією, перекинутою на фронт з українського степу без попереднього навчання бійців в умовах місцевості з лісами, болотами та пагорбами і глибоких снігів. Вона опинилася у повністю незвичному для неї становищі і зазнала тяжких втрат", - писав він у своїй книзі військових мемуарів "На службі народу".
Великих втрат зазнала 75-та стрілецька дивізія, яка до червня 1939 року базувалася у Лубнах на Полтавщині, а потім була перекинута на північ Росії. Дивізія складалася переважно з українців. Військові з України у своїх листах близьким описували жахливу ситуацію на фронті та великий спротив, який їм довелося зустріти.
І попри те, що жодна країна не вступила у війну на боці Фінляндії, побоюючись нападу з боку СРСР, дипломатичну підтримку Гельсінкі надавали Британія, Франція та США. Скандинавські країни таємно чи відкрито допомагали Фінляндії грошима та зброєю.
У березні 1940 року СРСР погодився підписати мирний договір, а результаті якого Фінляндія втратила 40 тисяч квадратних кілометрів території. На втрачених територіях вироблялося 11% ВВП країни та проживало 12% її населення. В результаті 400 тисяч фінів змушені були переселитися. Попри територіальні втрати, Фінляндія зберегла незалежність і довела, що за будь-який клаптик фінської території агресор платитиме велику ціну.
Нагадаємо, раніше таємницю загибелі Тутанхамона розгадали за 3000 років: що згубило найвідомішого фараона
Як повідомляв портал "Знай.ua", Фінляндія пообіцяла "почистити" Донбас від мін: виділила щонайменше 15 мільйонів
Також "Знай.ua" писав, що вчені в Сибіру знайшли мумію цуценяти, якій 18 тисяч років