13 листопада 1708 році російські війська під командуванням Олександра Меншикова зруйнували гетьманську столицю Батурин, закатувавши понад 6 тисяч мирних жителів міста.
Батуринська трагедія відома, як "Різня в Батурині". Під час каральної операції російські війська жорстоко знищили практично всіх жителів міста Батурин, піддаючи їх страшним тортурам.
Відгуки тих подій і досі зберегли народні думи.
"А в городі Батурині
Мужиків да жінок
Подорожчання майже на 40%: українців чекає "сюрприз" у платіжках
Розписуватися буде не потрібно: коли повістка вважатиметься врученою
В Україні готується революція у житловій сфері
Як в інших країнах звикли підтирати попу і чому на нас дивляться, як на дурнів: вся справа в культурі
У пень сікли да рубали,
Церкви палили, святості да ікони
Під ноги топтали", - йдеться у думі "Семен Палій і Мазепа".
Під час Північної війни гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії та досяг домовленостей із шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами Олександру Меншикову захопити гетьманську столицю Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу.
Батуринська залога зачинила усі ворота фортеці, заваливши їх землею. Обороняло Батурин, за підрахунками історика Сергія Павленка, від 7 до 8 тисяч осіб. Це - гетьманська гвардія, городові козаки, козаки охотницьких полків.
Декілька днів простояло російське військо на протилежному боці Сейму, не маючи змоги підійти до Батурина. Мости через річку були заздалегідь розібрані.
Та захисників Батурина небезпека захопила зненацька зсередини, через зраду.
"Один із полкових старшин, Іван Ніс, прибув до Меншикова і вказав йому таємний спосіб добути Батурин. Ніс указав у батуринській стіні хід…Меншиков відрядив туди солдат. З другого боку був початий приступ", - пише про ці події Микола Костомаров.
Протягом декількох годин переважаючі вдвічі війська Меншикова захопили фортецю. Люди ховались у церквах, але озлоблені росыяни розбивали двері та закидали у вікна факели. Разом з мешканцями вигоріло п’ять батуринських церков.
З надзвичайною жорстокістю було страчено захисників і жителів міста - козацьку старшину розіп'яли на хрестах, які встановили на плотах і пустили вниз по річці Сейм. Всі інші жителі, незалежно від віку і статі, були вирізані. Російські варвари вбивали безжально дітей, жінок і людей похилого віку.
Французькі часописи, отримавши інформацію з України, вийшли із заголовками: "Страшна різвнина", "Жінки й діти на вістрях шабель". "Газет де франс" писала: "Усі мешканці Батурина без огляду на вік і стать вирізані, як наказують нелюдські звичаї москалів…Ціла Україна купається у крові".
За підрахунками історика Сергія Павленка загальна кількість винищених 13 листопада 1708 року у Батурині складає 11-14 тис. батуринців та козаків, які боронили фортецю.
Як повідомляв портал "Знай.ua", Вселенський патріархат ніколи не визнавав канонічної анафеми, накладеної РПУ на гетьмана Івана Мазепу. Вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політико-ідеологічних репресій та помсти Петра І.